ЛИТЕРАТУРНЫЙ ДИКТАНТ. Во переписывать НЕ НУЖНО, только цифра и рядом ответ, это может быть одно слово или словосочетание, автор и название произведения.
1. Какой литературный жанр создан в форме песня- сказание, повествует о героических
событиях, историческом факте.
2.Из какого произведения цитата: "...Правили они в городе своём по законам Божьим и
были милостивы к людям своим, как отец и мать."
3.Как называется лирика, в которой содержится размышление о смысле человеческой
жизни?.
4. Из какого стихотворения строка:" Где цвел? Когда? Какой весною? И долго ль цвёл?
И сорван кем..." (Кто автор стихотворения?)
5. Назвать произведение и автора. Изображение "маленького человека" в повести,
его трагическая судьба.
6. Кому из поэтов адресованы слова: "Кавказ - колыбель его поэзии"
7. Из какого произведения цитата: " Ты хочешь знать, что делал я на воле? - Жил - и жизнь
моя без этих трёх блаженных дней была б печальней и мрачней."
8. Чей литературный портрет? "Он был из числа коренных, старых полковников: весь
был
создан для бранной тревоги и отличался грубой прямотой своего нрава...Он любил жизнь козаков..."
9. Из какого произведения цитата? "Одна бедная мать не спала. Она приникла к
изголовью дорогих сыновей своих... Сыны мои, сыны мои милые! Что будет с вами?"
10. Назвать произведение и автора. "Сам он съёжился, сгорбился, сузился... Его
чемоданы, узлы и картонки съёжились Из какого произведения цитата? " Чья собака? Я этого так не оставлю. Я покажу вам,
как собак распускать!"
12. Это произведение о людях искусства, о к самопожертвованию
ради близкого человека. (О каком произведении идет речь?)
ТВОРЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Написать отзыв о прочитанном художественном произведении, которое понравилось
больше всего. ( Произведения, изученные в 7 классе) Объём
Давньогрецький театр виник з сільських святкувань на честь бога Діоніса. Спочатку Діоніс вважався богом продуктивної сили природи, і греки зображали його у вигляді козла або бика. Проте пізніше, коли населення стародавньої Греції познайомилося з обробітком виноградників, Діоніс став богом виноробства, а потім і богом поезії і театру.
Кілька разів на рік відбувалися святкування, присвячені Діонісу, на яких співали дифірамби (хвалебні пісні). На цих святкуваннях виступали і ряджені, котрі складали свиту Діоніса. Учасники мазали особу винною гущавиною, надягали маски і козлині шкури. Разом з урочистими і сумними, виспівували веселі, а часто і непристойні пісні. Урочиста частина свята дала народження трагедії, весела і жартівлива – комедії.
Трагедія, за свідченням Аристотеля, веде свій початок від заспівувачів дифірамба, а комедія – від заспівувачів фалічних пісень. Ці заспівувачі, відповідаючи на питання хору, могли розказати про які-небудь події з життя бога і спонукати хор до співу. До цієї розповіді домішувалися елементи акторської гри, і міф як би оживав перед учасниками свята.
Проливають світло на походження грецької драми і самі слова трагедія і комедія. Слово трагедія походить від двох грецьких слів: трагос – козел і оді – пісня, тобто пісня козлів, оскільки супутниками Діоніса були сатири, козлоногі істоти, що прославляли подвиги і страждання бога. Слово комедія теж походило від двох грецьких слів комос і оді. Слово комос позначало хід натовпу ряджених, що обсипали один одного жартами і насмішками на сільському святі на честь Діоніса. Отже, слово комедія позначає пісню комоса.
Ґрунтом Давньогрецького мистецтва вважають міфологію. В ході розвитку грецької трагедії до її сюжетів, окрім міфів про Діоніса, ввійшли розповіді про долі героїв старовини – Едіпа, Агамемнона, Геракла і Фесея, і інших. Таким чином, грецька драматургія запозичила свої сюжети з міфології. Це пояснюється характером грецької міфології – її глибокої художньої виразності.
Міфологія греків виросла з прагнення пояснити навколишній світ, і була тісно пов’язана з релігією. Грецька трагедія цілком ґрунтується на міфології. Але крізь міфологічну оболонку драматург відображав в трагедії сучасне суспільне життя, виказував свої політичні, філософські і етичні переконання. Використання міфології робило трагедію надзвичайно дохідливою. У кожній п’єсі глядач зустрічав вже знайомих йому осіб і події, і міг вільніше стежити за тим, як ці міфи переробляла творча фантазія драматурга.
За свідченням самих греків, трагедія вже в другій половині VI ст. до н.е. досягла значного розвитку, використавши багату спадщину епосу і лірики. Посиленню дієвої сторони трагедії дуже сприяло нововведення трагіка Феспіда. Він виділив з хору особливого виконавця – актора. Феспід був першим афінським трагічним поетом.
Перша постановка його трагедії відбулася навесні 534 р. до н.е. на святі Великих Діонісій. Цей рік за традицією прийнято вважати роком народження світового театру. Ранні грецькі трагедії нагадували, швидше за все, ліричні кантати і майже суцільно складалися з пісень хору і актора.
Твори ранніх грецьких трагіків до наших днів не дійшли. В змісті комедії, так само як і в трагедії, з перших же днів її існування до релігійних мотивів домішувалися житейські, які надалі займали все більше і більше місця і врешті-решт стали переважаючими, або навіть єдиними, хоча в цілому комедія, як і раніше, вважалася присвяченою Діонісу. Учасники комоса стали розігрувати і маленькі комічні сценки: викрадення злодіями їстівних запасів і вина, і інші сценки. До жартів, пісень і невеликих сценок вже у той час домішувалися елементи соціальної сатири.
З’явилась з аттичного комоса і стародавня аттична комедія (V ст. до н.е.), яка була політичною за своїм змістом. Вона постійно піднімала питання політичного устрою, діяльності окремих установ Афінської республіки, її зовнішньої політики, війни, миру і т.п. Така комедія існувала в умовах афінської рабовласницької демократії.
Свого вищого виразу театральне мистецтво V ст. до н.е. досягло у творчості трьох великих трагіків – Есхіла, Софокла, Еврипіда – і комедіографа Аристофана. Одночасно з ними писали й інші драматурги, але до наших днів дійшли тільки невеликі уривки їх творів, а іноді і лише ім’я того або іншого поета.
На дворе — зима. Стоит чудесный солнечный день. На небе ни облачка. Снег, который шел всю ночь, покрыл землю, дома, машины белым пушистым покрывалом. Деревья стоят в тяжелых белых шапках, и изредка с верхушек срывается вниз снежная пыль.
На снегу, как на белом листе, четко выписаны иероглифы птичьих следов. Воробьи у дома дерутся из-за корочки хлеба — им нелегко отыскать еду под белым одеялом.
Солнце высоко. Его лучи превращают заснеженную дорогу в сверкающую россыпь алмазов. Пройтись по этой царской тропе хочется каждому.
Между деревьев ребята пытаются слепить снеговика, но у них ничего не получается. Дело в том, что на улице мороз, и снег в такие дни становится сыпучим и хрустко скрипит под ногами при ходьбе. На горке — веселое гулянье. Слышны визги и крики, катятся вниз разноцветные санки, а на них — девчонки и мальчишки. Кто-то полил склон с одной стороны водой, и теперь сверкающая ледяная полоса ждет желающих прокатиться. Таких храбрецов — хоть отбавляй
Объяснение:
..