Карамзин стал наиболее видным представителем в русской литературе нового литературного направления — сентиментализма, популярного в Западной Европе в конце XVIII века. В созданной в 1792 г. повести «Бедная Лиза» проявились основные черты этого направления. Сентиментализм провозглашал преимущественное внимание к частной жизни людей, к их чувствам, в равной мере свойственным выходцам из всех сословий. Карамзин рассказывает нам историю несчастной любви простой крестьянской девушки Лизы и дворянина Эраста, чтобы доказать, что «и крестьянки любить умеют». Лиза — идеал «естественного человека» Она «прекрасна душою и телом», и искренне полюбить человека. Эраст, хотя и превосходит свою возлюбленную образованием, знатностью и богатством, оказывается духовно мельче ее. Он не в состоянии подняться над сословными предрассудками и жениться на Лизе. Эраст обладает «изрядным умом» и «добрым сердцем», но при этом «слаб и ветреней». Проигравшись в карты, он вынужден жениться на богатой вдове и оставить Лизу, из-за чего она покончила с собой. Однако искренние человеческие чувства не умерли в Эрасте и, как уверяет нас автор.
Відповідь:Основний конфлікт в творі “Чайка Джонатан Лівінгстон” – це конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан). Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними»
Відповідь:Основний конфлікт в творі “Чайка Джонатан Лівінгстон” – це конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан). Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними»
Пояснення: