Когда - то было землетрясение, а я гуляла по улице. Мы с подругой разговаривали. И заметили что земля задрожала как -то. И в ближайшей кондитерской посыпались пирожные. Ну мы поняли в чём дело, и бежать! Но бежали мы недолго - скоро силы иссякли. И тут! Мы просто задрожали от страха! Прямо возле наших ног треснула земля и появилась огромная яма! Ещё чуть - чуть и мы бы погибли!
Впрочем бывали случаи и погромче. Когда - то с папой я ходила на масленицу. И он решил меня посадить значит на какую - то железку. А тут начался гром и засверкали молнии. А он, этого не заметил. Но сделал одно неловкое движение и мы упали. Как же вовремя! Как раз в ту железку ударила молния! Теперь ни за что не буду на железках сидеть!
Г. Ф. Квітка-Основ'яненко – основоположник нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не лише про смішну, а й про серйозну. Це було актом історичного значення, який довів зрілість та художню досконалість української мови.
Квітка-Основ'яненко прийшов до української літератури під час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужими.
Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо розповідали про їхнє життя, розказані також.правдиво, із співчуттям. Один із найяскравіших творів художника – повість “Маруся” в якій майстерно змальовано селянський побут, українські обряди та звичаї, втілені світоглядні уявлення та психологія українського селянина. Квітка ідеалізувала свого героя відповідно до народного розуміння. Наум Дрот – працьовитий, мудрий, побожний, чесний, дотримувався всіх народних обрядів та звичаїв.
Лише завдяки чесній роботі, побожності та дотриманням норм, моралі цей кріпак став заможним і щасливим.
У такому ж доброчесному дусі виховав Наум і свою доньку Марусю.
(Все явления чистейшая выдумка).
Когда - то было землетрясение, а я гуляла по улице. Мы с подругой разговаривали. И заметили что земля задрожала как -то. И в ближайшей кондитерской посыпались пирожные. Ну мы поняли в чём дело, и бежать! Но бежали мы недолго - скоро силы иссякли. И тут! Мы просто задрожали от страха! Прямо возле наших ног треснула земля и появилась огромная яма! Ещё чуть - чуть и мы бы погибли!
Впрочем бывали случаи и погромче. Когда - то с папой я ходила на масленицу. И он решил меня посадить значит на какую - то железку. А тут начался гром и засверкали молнии. А он, этого не заметил. Но сделал одно неловкое движение и мы упали. Как же вовремя! Как раз в ту железку ударила молния! Теперь ни за что не буду на железках сидеть!
Г. Ф. Квітка-Основ'яненко – основоположник нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не лише про смішну, а й про серйозну. Це було актом історичного значення, який довів зрілість та художню досконалість української мови.
Квітка-Основ'яненко прийшов до української літератури під час її національного відродження. Твори письменника нікого не залишали байдужими.
Простих людей ці твори захоплювали до сліз, бо розповідали про їхнє життя, розказані також.правдиво, із співчуттям. Один із найяскравіших творів художника – повість “Маруся” в якій майстерно змальовано селянський побут, українські обряди та звичаї, втілені світоглядні уявлення та психологія українського селянина. Квітка ідеалізувала свого героя відповідно до народного розуміння. Наум Дрот – працьовитий, мудрий, побожний, чесний, дотримувався всіх народних обрядів та звичаїв.
Лише завдяки чесній роботі, побожності та дотриманням норм, моралі цей кріпак став заможним і щасливим.
У такому ж доброчесному дусі виховав Наум і свою доньку Марусю.