Імператори Ліліпутії та Блефуску з радістю позбулися Гуллівера, бо він
А багато їв, чим розкрадав казну
Б становив загрозу своєю силою
В мав погляди, які суперечили імперській політиці обох держав
Г був нікчемою
2. Коли король Бробдінгнегу слухає розповіді Гулівера про життя в Англії, він
А висловлює захоплення порядками в Англії
Б сміється над порядками в Англії
В обурюється порядками в Англії
Г байдужий до чужих звичаїв
3. Провідною темою Оди «До радості» вважають
А помсту за марно прожиті роки
Б прагнення людства до щастя, братерства, єднання
В зображення утисків та знущань загарбників
Г любов до тварин та рослин
4. Природа у творах митців романтиків постає
А мальовничою, сповненою краси
Б одухотвореною, наділеною людськими почуттями
В байдужою до переживань ліричного героя
Г фоном, на тлі якого розгортаються події
5. Яку з названих поетичних збірок написав Г.Гейне?
А „Нове життя” В „Квіти зла”
Б „Книга пісень” Г „Листя трави”
6. Де Байрон запозичив сюжет поеми «Мазепа»?
А у Вольтера Б у Гете В у Міцкевича Г у Гейне
Завдання 7 – 8 передбачають коротку відповідь на запитання з літературознавства – «так» чи «ні» (кожна правильна відповідь – 0, тники вважали, що з усiх обдарувань людини найголовнiше – це розум
А так Б ні
8. Фрідріх Шиллер вважається засновником жанру оди?
А так Б ні
12. Напишіть твір – мініатюру або есе на одну із запропонованих тем (10 - 12 речень)
Максимальна кількість балів – 3.
Не забувайте вказати обрану вами тему
1. Як ви вважаєте, чому слова «ліліпути » та «Гуллівер» стали крилатими? Кого так називають?
2. Що є радістю для ліричного героя оди «До радості»?
3. Які з давніх законів Ліліпутії ви б запровадили в Україні?
4. Спробуйте взяти інтерв’ю у головного героя поеми Д.Н.Г.Байрона «Мазепа»?
Ідея: вираження душевної тривоги ліричного героя через зображення осінньої природи.
Провідний мотив: відтворення осені як явища природи
Рід літератури: лірика
Жанр: вірш з пейзажної лірики
Художні засоби
Епітети: пелюстки печальні, синій тишині, садах пустинних, їде гордовито,
осінь жовтокоса, далечінь холодну, синьоока осінь, золоті копита, чорного коня.
Постійний епітет: баскім коні, берізка біла
Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита»
Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «без жалю ... їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».
См. Объяснение
Объяснение:
В качестве примера жизненных обстоятельств, к которым применима мораль басня И.А.Крылова "Обоз", приведу комедию Н.В.Гоголя "Женитьба" (1833-1835 гг).
Сюжет комедии прост. Надворный советник Иван Кузьмич Подколёсин решил жениться и обратился к профессиональной свахе Фёкле Ивановне. К этой же свахе обратилась и купеческая дочь Агафья Тихоновна Купердягина, вот сваха и решила, что Иван Кузьмич и Агафья Тихоновна составят хорошую пару. Но... в дело вмешался Илья Фомич Кочкарёв, друг Подколёсина. Он сделал всё для того, чтобы отстранить от дел сваху Фёклу Ивановну, предварительно расспросив её о невесте.
Кочкарёву удалось спровадить всех женихов, которых ранее пригласила Фёкла Ивановна, добившись того, чтобы невеста крикнула пришедшим на смотрины женихам: "Пошли вон, дураки!" При этом женихам он объяснил это тем, что "невеста того... немножко не в себе".
И вот уже идут приготовления к венчанию, а Подколёсин всё не решается сделать предложение. За него это делает Кочкарёв, ссылаясь на робость своего друга. На какое-то время, практически перед выездом в церковь, Подколёсин остался в комнате один. Его испугала перспектива семейной жизни, и он решил сбежать, выпрыгнув в окно.
Венчание расстроено, и тётя невесты замечает: «Ещё если бы в двери выбежал — ино дело, а уж коли жених да шмыгнул в окно — уж тут, просто моё почтение!»
Как тут не вспомнить слова басни И.А.Крылова "Обоз":
"Всё кажется в другом ошибкой нам:
А примешься за дело сам,
Так напроказишь вдвое хуже".