Олександр Сергійович Пушкін – великий поет, письменник, а також, просто дуже творча людина. Саме він і заслуговує того, щоб його поважати, розуміти з усією ясністю, так як в його творах присутня щирість і іноді простота, якої іноді не вистачає в реальному житті. Одне лицемірство, і заздрість.
Твір «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» дуже вже незвично хоча б за своїм змістом і змістом. Це твір – велика за розміром, і воно рифмовано через кожну рядок, що дуже зручно. Сенс цього твору дуже високий, і його потрібно розуміти з усією своєю ясністю, так як Пушкін в цьому вірші пише про себе, пише про те, що не всі його розуміють, а багато хто – і засуджують. Пушкін в цьому творі намагається донести до простого люду, так і до вищих чинів, що поети – теж люди, що вони грають роль в житті суспільства – дуже велику, і що не завжди їм бувають так легко, як може здатися. Пушкін зробив це вірш, що складається всього з п’яти строф – одою, а також, чимось на кшталт гімну, який має повести за собою народи, показати, що поети – люди, щось світле як маяк, який закликає до справедливості, доброти, а головне – свободи, чому дуже підвладний російський дух.
Вірш під назвою «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» закликає до відповідальності за свої слова і вчинки, особливо тих, хто стоїть вище простих селян і просто людей. Воно також доводить, що поети не зобов’язані тільки пестити слух людей приємною мовою і компліментами. Поети також повинні, просто зобов’язані наставляти людей на шлях істинний, показуючи в своїх творах – що правильно, і як вийти на світ чистий і праведний. Саме тому Пушкін проголошує, що йде не тільки лирою приємною пестити слух народу, але і відновлювати справедливість.
Замечательный рассказ Михаила Пришвина "Лимон" заставляет читателей улыбнуться.Автор с любовью пишет о маленькой собачке,но большом защитнике.Получив в подарок от китайца маленькую,почти лысую собачку, директор совхоза был удивлён.Лимон,так звали рыженького пса, оказался с характером.С самого начала он вызывает и чувство умиления,и чувство смеха,маленький "гигант" сразу хватает хозяина за палец и совсем не боится окружающих.
Дома Лимон устраивает настоящий террор домашним питомцам,он ставит на место собак,кота,барана,грача,дерётся даже с ежом."Визгу много, шерсти мало!"-там автор выразил свои чувства к собачке. Лимон забавный пёс,его "героическая" защита хозяйки вызывает чувство уважения.
В конце рассказа хозяин,устав от наглости пса,накрывает его шляпой.Лимон с несчастным видом замолкает,перестаёт лаять и кусаться.Жалко собачку,шляпа унизила чувство достоинства пса,считавшего себя грозным и сильным.Рассказ учит быть внимательными с домашними питомцами,даже у маленьких собак есть гордость.Читается легко,на одном дыхании,история для взрослых и детей.
Олександр Сергійович Пушкін – великий поет, письменник, а також, просто дуже творча людина. Саме він і заслуговує того, щоб його поважати, розуміти з усією ясністю, так як в його творах присутня щирість і іноді простота, якої іноді не вистачає в реальному житті. Одне лицемірство, і заздрість.
Твір «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» дуже вже незвично хоча б за своїм змістом і змістом. Це твір – велика за розміром, і воно рифмовано через кожну рядок, що дуже зручно. Сенс цього твору дуже високий, і його потрібно розуміти з усією своєю ясністю, так як Пушкін в цьому вірші пише про себе, пише про те, що не всі його розуміють, а багато хто – і засуджують. Пушкін в цьому творі намагається донести до простого люду, так і до вищих чинів, що поети – теж люди, що вони грають роль в житті суспільства – дуже велику, і що не завжди їм бувають так легко, як може здатися. Пушкін зробив це вірш, що складається всього з п’яти строф – одою, а також, чимось на кшталт гімну, який має повести за собою народи, показати, що поети – люди, щось світле як маяк, який закликає до справедливості, доброти, а головне – свободи, чому дуже підвладний російський дух.
Вірш під назвою «Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…» закликає до відповідальності за свої слова і вчинки, особливо тих, хто стоїть вище простих селян і просто людей. Воно також доводить, що поети не зобов’язані тільки пестити слух людей приємною мовою і компліментами. Поети також повинні, просто зобов’язані наставляти людей на шлях істинний, показуючи в своїх творах – що правильно, і як вийти на світ чистий і праведний. Саме тому Пушкін проголошує, що йде не тільки лирою приємною пестити слух народу, але і відновлювати справедливість.
Объяснение:
Замечательный рассказ Михаила Пришвина "Лимон" заставляет читателей улыбнуться.Автор с любовью пишет о маленькой собачке,но большом защитнике.Получив в подарок от китайца маленькую,почти лысую собачку, директор совхоза был удивлён.Лимон,так звали рыженького пса, оказался с характером.С самого начала он вызывает и чувство умиления,и чувство смеха,маленький "гигант" сразу хватает хозяина за палец и совсем не боится окружающих.
Дома Лимон устраивает настоящий террор домашним питомцам,он ставит на место собак,кота,барана,грача,дерётся даже с ежом."Визгу много, шерсти мало!"-там автор выразил свои чувства к собачке. Лимон забавный пёс,его "героическая" защита хозяйки вызывает чувство уважения.
В конце рассказа хозяин,устав от наглости пса,накрывает его шляпой.Лимон с несчастным видом замолкает,перестаёт лаять и кусаться.Жалко собачку,шляпа унизила чувство достоинства пса,считавшего себя грозным и сильным.Рассказ учит быть внимательными с домашними питомцами,даже у маленьких собак есть гордость.Читается легко,на одном дыхании,история для взрослых и детей.