Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
однажды жарким летним днём мы с друзьями пошли в лес погулять. в лесу было много разных зверей такие как: белки, зайцы и разные птицы. вдруг мы увидели тропинку которая вела в маленький но уютный домик, мы зашли туда да и увидели много разных вещей такие как шкатулки. моя подруга открыла шкатулку и мы переместились в в какой-то непонятный садик там было очень много разных цветов нам там понравилось но всё же мы думали Как вернуться обратно. мы там поиграли и когда начало темнеть мы думали Как вернуться подруга опять открыла шкатулку и мы вернулись в этот уютный домик.С тех пор мы каждый день ходили в этот домик и открывали шкатулку и попадали в садик. это был наш маленький уютный штаб.
Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
однажды жарким летним днём мы с друзьями пошли в лес погулять. в лесу было много разных зверей такие как: белки, зайцы и разные птицы. вдруг мы увидели тропинку которая вела в маленький но уютный домик, мы зашли туда да и увидели много разных вещей такие как шкатулки. моя подруга открыла шкатулку и мы переместились в в какой-то непонятный садик там было очень много разных цветов нам там понравилось но всё же мы думали Как вернуться обратно. мы там поиграли и когда начало темнеть мы думали Как вернуться подруга опять открыла шкатулку и мы вернулись в этот уютный домик.С тех пор мы каждый день ходили в этот домик и открывали шкатулку и попадали в садик. это был наш маленький уютный штаб.