Написать сочинение (1,2 странице(Образ Мцыри из одноимённой поэмы М.Ю.Лермонтова. План.
I. "Мцыри" - романтическая поэма Лермонтова.
II. Характеристика Мцыри.
1. Жизнь Мцыри в монастыре. Характер и мечты юноши.
2. Что увидел и узнал Мцыри о жизни во время своих испытаний (строфы 6,9,10,11).
3. Как раскрывается характер Мцыри за три дня своболы:
а) что успел совершить Мцыри?
б) любовь к Родине;
в) смелость и бесстрашие;
г) гордость:
4. Почему оказалась неосуществимой мечта Мцыри достичь Родину (21 строфа).
III. Чем нам близок Мцыри )
1 б 2б 3в 4а 5а 6в 7б 8а
9 Щоб їм розважитись, веселий гурт матросів Серед нестримних вод розбурханих морів Безпечно ловить птиць, величних альбатросів, Що люблять пролітати слідами кораблів
Альбатрос - величний птах, володар морських просторів, що супроводжував кораблі. А на палубі він мав вигляд безпорадного птаха.
На палубу несуть ясних висот владику. І сумлінно тягне він приборкане крило, Що втратило свою колишню міць велику, Мов серед буйних вод поламане весло
Поступово образ альбатроса переріс у романтичний образ - символ поета і його долі у людському вирі життя.
Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар, мов блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій Він крила велетня волочить по землі.
Поет не знаходив розуміння серед людей і тому не міг злетіти думкою.
Композиційна єдність твору досягла за до центрального образу альбатроса, що став образом-символом. Тому і протиставлені тут реальний і символічний план вираження: альбатрос і матроси, поет і юрба. З образом альбатроса пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор захоплювався ним і висловив йому співчуття .
10 - Декаданс (від франц. decadence — занепад, розклад) — узагальнена назва кризового світосприйняття, що виявилося в літературі, мистецтві, культурі. Песимістичні настрої, характерні для другої половини XIX — початку XX ст., були пов’язані з дефіцитом духовності у прагматичному буржуазному суспільстві та передчуттям соціоісторичних катастроф — революцій, масштабних війн, що спіткали людство на початку XX ст.
11 - “Альбатрос” аналіз Рік написання – 1842 Цикл – “Сплін та ідеал” Тема: Показ людини, яка відрізняється від суспільства. Поет – мішень в суспільстві в яке всі хочуть потрапити Ідея: Поет доносить до читача, як суспільство ставитися до людини (особливої) Художні засоби “Альбатрос” Епітет “крилатий велетень”, великі білі крила, розбитого, немічний, прекрасний Символи у вірші “Альбатрос” Альбатрос, тобто сам поет – це світ прекрасного, добра. Моряки – зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту. Море – символізує життя; корабель, човен – людську долю; грім, гроза, блискавка – життєві негаразди. В «Альбатросі» стверджується божественна сила мистецтва, з найбільшою повнотою втілена у постаті поета. Автор оспівує душу, що прагне високого ідеалу, краси. У поета, як у альбатроса, “міць велика”, але його намагаються приборкати. Він не може протистояти суспільству, як птиця натовпу матросів. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине. Мистецтво та особистість вищі за натовп. Очевидно, мрії альбатроса залишаться “сумними думками” поета. Надії немає: серед всіх присутніх не виявилося нікого, хто б зупинив дурні розваги або хоча б засудив їх. Таке суспільство ніколи не буде ідеальним, та й не хоче воно прагнути до цього. Чітко простежується схожість долі птиці і долі поета. Це сильний птах з великими крилами, він може підніматися високо і довго триматися в небі. Альбатроса можна назвати мандрівником, який знаходиться у важких і небезпечних мандрах, адже він літає над розбурханим морем. Читаючи поезію Шарля Бодлера, в багатьох віршах відчувається смуток і якась безвихідь, ці почуття часто супроводжували поета в його житті. Він мріяв про світле і прекрасне, але романтична мрія так і залишилася для нього недосяжною.
Виктор Астафьев описывает свое детство...
И главный герой потому не Вася, а Витька...
Витька - мальчик, потерявший рано маму, живущий у деда и бабушкиотец живет своей веселой жизнью...
Мальчик ухоженный, любимый бабушкой и дедомтрудные времена, но все же это детство...
Хочется ягод. но надо собрать побольше для продажи...
Соседские ребята берут его на откровенный испуг, понт по-нынешнему. уговаривают не собирать ягоду для бабушки, а просто съесть еесоблазн, который стал серьезным испытанием...
Витя его не выдерживаетбабушка возвращается, узнает о таком поступке внукано при этом привозит ему подарок - вымечтанного коня с розовой гривойкакие слова нужны для воспитания в человеке человечности можно и без словесли вот так вот просто простить человека...
Любовь к ближнему прекрасна тем, что можно любить просто за сам факт бытия человек. без условий!
Витя хорош своей откровенностью, горячностью.. .он настоящий, не придуманный. потому и перечитываем книги Астфьева, что жизнь там полноценная..