Мені здається, що шляхетність – це постійний стан душі людини. Воно або є, або його немає. І формується воно в дитячі роки. Важко й, напевно, не слід чекати шляхетних учинків від людини, що у дитинстві міг принизити однокласника, скривдити дівчинку, звалити свою провину на інший, відмовитися від своїх слів і не виконати обіцянки. Не може стати шляхетним людина, що сприймає батьків як людей, які просто зобов’язані створювати йому умови для щасливого дитинства (годувати, одягати, піклуватися, давати гроші). Від таких людей не дочекаєшся безкорисливої до Таких як звичайно в класі не люблять, хоча іноді їм вдається верховодити. А от по-справжньому скромне й шляхетне хлоп’я часто залишається непоміченими. Але тільки на них можна вважатися у всіх важких ситуаціях вжизни.
Недарма ж багато з людей люблять читати книги, або дивитися фільми про теперішніх героїв. Але треба не тільки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, шляхетними, мужніми – тоді краще станемо ми й наше оточення!
Недарма ж багато з людей люблять читати книги, або дивитися фільми про теперішніх героїв. Але треба не тільки захоплюватися ними, але й намагатися самим бути чесними, шляхетними, мужніми – тоді краще станемо ми й наше оточення!