Жила собі бджілка Квіточка. Її так звали тому, що вона любила збирати нектар.
Одного разу полетіли всі бджілки на поляну з квітами. І тут одна бджілка побачила велику чорну хмару. Це збирався дощ. Бджілка почала попереджати всіх інших бджіл, а бджілка Квіточка нічого не почула, і тому не полетіла з усіма. Аж раптом пішов дощ. Будинок бджілки був далеко і вона не схотіла летіти до дому у грозу. Аж раптом бджілка побачила яскраву квітку-дзвіночок. Вона сховалась туди від дощу. Вранці вона подумала: «А чи не пожити мені у дзвіночку? І до поляни ближче.»
Жила собі бджілка Квіточка. Її так звали тому, що вона любила збирати нектар.
Одного разу полетіли всі бджілки на поляну з квітами. І тут одна бджілка побачила велику чорну хмару. Це збирався дощ. Бджілка почала попереджати всіх інших бджіл, а бджілка Квіточка нічого не почула, і тому не полетіла з усіма. Аж раптом пішов дощ. Будинок бджілки був далеко і вона не схотіла летіти до дому у грозу. Аж раптом бджілка побачила яскраву квітку-дзвіночок. Вона сховалась туди від дощу. Вранці вона подумала: «А чи не пожити мені у дзвіночку? І до поляни ближче.»
І вона переселилась у дзвіночок і стала там жити.