В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Sulaiman00
Sulaiman00
15.07.2022 03:37 •  Литература

Напишите подробный план любой главы (1.Весна 2.Лето 3.Осень 4.Зима) произведения "Здравствуй, брат мой Бзоу!" ​

Показать ответ
Ответ:
sona272
sona272
12.04.2023 04:11
У1931—1932 pp. у роман увійшли образи майстра і маргарити, а в 1937—1938 pp. з'явилася остаточна назва — "майстер і маргарита". у творі порушуються найважливіші моральні й філософські проблеми: свобода і насильство, художник і влада, сенс буття людини, духовна сутність світу, кохання, призначення особистості та вибір її позиції. показано духовну градацію суспільства у культурно-історичному контексті, людини й всього світу. цій головній темі підпорядковані інші: історія загибелі ієшуа га-ноцрі, трагічна доля майстра і його роману, життя івана бездомного, пригоди воланда з його почетом та ін. м. булгаков болісно переживає, що світ утратив свою духовну сутність, люди забули про бога, про вічні цінності, а це неминуче веде до трагедії. на його дум-ку, протиставити будь-якому насильству можна лише одне — силу духу людини, її творчість, внутрішню свободу. тому в романі утверджується ідея високих людських цінностей — добра, справедливості, кохання, волі. ієшуа, майстер і мар-гарита втілюють ідею непереможності особистості, яка усві-домила силу своєї творчості та внутрішньої свободи. душі улюблених героїв м. булгакова непідвладні ні дияволу, ні земній владі. і це має стати запорукою майбутнього духовного відродження світу. "майстер і маргарита" — це "роман у романі". глави про життя москви 30-х років межують з розповідями на біблійні теми (роман, який пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення ісуса і понтія пілата, а також історію жертовної загибелі христа). це дає змогу письменникові розглядати сучасність з позиції вічності та через призму християнських цінностей. композиція роману побудована за принципом контрапункту, тобто поєднання різних, відносно незалежних сюжетних ліній, які розвиваються з різною швидкістю. це зумовлює певну поліфонію твору, його узагальнюючий характер. у побудові роману вбачається вплив григорія сковороди, у трактаті якого "потоп зміїний" викладено концепцію про існування трьох світів: земного, космічного і біблійного; кожен з них має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (неви-диму). у м. булгакова земний світ уособлюють персонажі з московського життя 30-х років (берліоз, римський, варенуха, ласточкін та і до космічного належать воланд і його почёт (азазелло, коров'єв-фагот, кіт бегемот, абадонна, гелла). біблійний світ постає в історіях про ієшуа га-ноцрі,. понтія пілата, левія матвія, іуди, нізу та ін. така художня структура твору — не просто витвір фантазії митця. змальовуючи різні світи, м. булгаков наголошував на розриві між ними. люди живуть на землі і не думають про бога, про всесвіт. злободенні проблеми відсунули на другий план вічні цінності. а це означає, що світ утратив свою духовну ціль і летить у прірву. роман "майстер і маргарита" є попередженням людству про наслідки від порушення законів буття. окрім того, кожен із світів твору — земний, біблійний і космічний — має, згідно з концепцією г. сковороди, дві сторони-на перший погляд, у москві все благополучно, люди їдять, п'ють, розважаються, але насправді це суспільство давно хворе. тому на землю і приходить диявол в образі звичайного обивателя. використання мотивів г. сковороди є м. булгакову усвідомити прихований, нерозкритий зміст життя і показати його справжню сутність. характерною рисою композиції є також те, що епічна оповідь поєднується з ліричними відступами, у яких вияв-ляється авторська позиція. одна з найбільших таємниць роману — біблійний сюжет, який розгортається в уяві майстра. що це? євангеліє від бул-гакова? чи євангеліє від майстра? або євангеліє від воланда, як пишуть у деяких дослідженнях? і хто ж є насправді ієшуа га-ноцрі — христос чи ні? чим різняться він та єршалаїмські мешканці з біблійними героями? і в чому ж, нарешті, сенс такої літературної гри письменника із своїми персонажами та читачами? для чого всі ці загадки, перекручування імен і звернення до відомих подій? м. булгаков не претендував на те, щоб стати євангелістом нового 
0,0(0 оценок)
Ответ:
zeIenkrist
zeIenkrist
06.02.2020 09:48

Поэт последовал принципам фольклорной сказки. Его сказки, сложенные по образцу народных, «удерживали прелесть и свободу сказочного чуда» (В.П. Аникин), народный склад. В сказках Пушкина, как и в народных, открывался мир удивительных чудес: возникший на пустынном острове златоглавый город «с теремами и церквями», и затейливая белка, которая «песенки поет, да орешки все грызет, а орешки не все скорлупки золотые», и тридцать три богатыря. В них удивительная Царевна-Лебедь, которая «днем свет божий затмевает, ночью землю освещает, месяц под косой блестит, а во лбу звезда горит». Ее образ соотносится с фольклорными героинями: «а сама-то величава, выступает будто пава; а как речь-то говорит, словно реченька журчит». Фантастические чудеса народного вымысла идут у Пушкина от народной сказки. Так, образ кота-баюна из записанной Пушкиным сказки «Чудесные дети», представленный сказочной народной «формулой»: «у моря-лукомория стоит дуб, а на том дубу золотые цепи, и по тем цепям ходит кот: вверх идет – сказки сказывает, вниз идет – песни поет» – входит в поэзию Пушкина как «кот ученый». Здесь присутствуют те же художественные поэтические образы, что и в народной поэзии. Сам же Пушкин в поэме «Руслан и Людмила» изображаемый им сказочный мир характеризует как мир необыкновенный, фантастический:

«Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей»

В его мире и колдуны, и богатыри, и царевна, и бурый волк, и ступа с Бабою Ягой, и царь Кощей. И все эти поэтические образы сказки исконно русские, национальные. Поэт подчеркивает: «Там русский дух… там Русью пахнет!» В этом поэтическая народность пушкинских строк. Пушкин хорошо знал, что многие сказочные сюжеты  или  отдельные  мотивы существуют в устном творчестве разных народов, переходят, видоизменяясь,  от одного к другому. Поэтому он, подобно настоящему народному сказителю,  брал, когда это было нужно, те или  иные  мотивы,  детали  сюжета  из  иноязычного фольклора, чудесным образом превращая их в подлинно русские.  Немало  вносил он в сказки и своего собственного: по-своему изменял народный сюжет, упрощал или усложнял его, вводил свои образы (золотой  рыбки,  царевны-Лебедь  и  т.п.). В своих сказках Пушкин использовал элементы и  других  жанров  народной поэзии - песен, заговоров, причитаний.

Объяснение:

Поэт последовал принципам фольклорной сказки. Его сказки, сложенные по образцу народных, «удерживали прелесть и свободу сказочного чуда» (В.П. Аникин), народный склад. В сказках Пушкина, как и в народных, открывался мир удивительных чудес: возникший на пустынном острове златоглавый город «с теремами и церквями», и затейливая белка, которая «песенки поет, да орешки все грызет, а орешки не все скорлупки золотые», и тридцать три богатыря. В них удивительная Царевна-Лебедь, которая «днем свет божий затмевает, ночью землю освещает, месяц под косой блестит, а во лбу звезда горит». Ее образ соотносится с фольклорными героинями: «а сама-то величава, выступает будто пава; а как речь-то говорит, словно реченька журчит». Фантастические чудеса народного вымысла идут у Пушкина от народной сказки. Так, образ кота-баюна из записанной Пушкиным сказки «Чудесные дети», представленный сказочной народной «формулой»: «у моря-лукомория стоит дуб, а на том дубу золотые цепи, и по тем цепям ходит кот: вверх идет – сказки сказывает, вниз идет – песни поет» – входит в поэзию Пушкина как «кот ученый». Здесь присутствуют те же художественные поэтические образы, что и в народной поэзии. Сам же Пушкин в поэме «Руслан и Людмила» изображаемый им сказочный мир характеризует как мир необыкновенный, фантастический:

«Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей»

В его мире и колдуны, и богатыри, и царевна, и бурый волк, и ступа с Бабою Ягой, и царь Кощей. И все эти поэтические образы сказки исконно русские, национальные. Поэт подчеркивает: «Там русский дух… там Русью пахнет!» В этом поэтическая народность пушкинских строк. Пушкин хорошо знал, что многие сказочные сюжеты  или  отдельные  мотивы существуют в устном творчестве разных народов, переходят, видоизменяясь,  от одного к другому. Поэтому он, подобно настоящему народному сказителю,  брал, когда это было нужно, те или  иные  мотивы,  детали  сюжета  из  иноязычного фольклора, чудесным образом превращая их в подлинно русские.  Немало  вносил он в сказки и своего собственного: по-своему изменял народный сюжет, упрощал или усложнял его, вводил свои образы (золотой  рыбки,  царевны-Лебедь  и  т.п.). В своих сказках Пушкин использовал элементы и  других  жанров  народной поэзии - песен, заговоров, причитаний.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота