Наталочка Руснак – маленька довірлива дівчинка, якій довелося багато чого пережити. Через випробування до дитини поступово приходить відчуття і розуміння національного. Кілька разів Наталочка зазирнула в минуле і саме тоді збагнула важливу річ: «Козаків перемогли. Але не покорили! Вони гинули, не піддавшись, не схилившись, лишаючи по собі невмирущу славу!» Національне треба відчути всім серцем, побачити на власні очі. Риси характеру: сміливість, довірливість, уміння дружити, патріотизм, розвинута фантазія, любов до пригод, наполегливість Батьки Наталки: свідомі патріоти, віруючі, люблять сівати українських пісень, поважають та знають історію своєї батьківщини, мама членкиня Союзу українок, Сестринства святої княгині Ольги й Товариства української мови “Просвіта”; Чортяча родина: мати, батько та їхній син – молодий, чепурний чортик Антип. Саме вони полюють на козацьку шаблю, аби швидше спекатися священної реліквії, бо не хочуть, щоб у персонажів книжки відродився патріотизм. Тож чорти з усіх сил заважають національному пробудженню, особливо серед молоді – хай краще телевізор дітки дивляться. Риси характеру Антипа: хитрість, підступність, самовпевненість, безжальність, відсутність патріотизму, нахабство, насмішкуватість Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою. Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі стави
Название романа Льва Толстого «Война и мир» скрывает глубокий философский смысл, хоть на первый взгляд и кажется очевидным. Дело в том, что в дореволюционное время слово «мир» имело два буквенных начертания и два значения: «мiръ» — «вселенная, люди», и «миръ» — антоним к слову «война».
Существует легенда, что Толстой якобы использовал в названии слово «міръ» — в значении «вселенная, люди». Однако все прижизненные издания романа Толстого выходили под названием «Война и миръ». Рассмотрим различные версии возникновения этой легенды.
Существует и ещё одна версия: согласно ей, путаница произошла из-за опечатки в оригинальном издании популярного труда «Пути русского богословия» Георгия Флоровского. В написании названия романа он использовал букву «i».
Название романа Льва Толстого «Война и мир» скрывает глубокий философский смысл, хоть на первый взгляд и кажется очевидным. Дело в том, что в дореволюционное время слово «мир» имело два буквенных начертания и два значения: «мiръ» — «вселенная, люди», и «миръ» — антоним к слову «война».
Существует легенда, что Толстой якобы использовал в названии слово «міръ» — в значении «вселенная, люди». Однако все прижизненные издания романа Толстого выходили под названием «Война и миръ». Рассмотрим различные версии возникновения этой легенды.
Существует и ещё одна версия: согласно ей, путаница произошла из-за опечатки в оригинальном издании популярного труда «Пути русского богословия» Георгия Флоровского. В написании названия романа он использовал букву «i».
Объяснение:
Вроде так