Зісторії жанру. одним із малих оповідних жанрів є новела. витоки новели сягають у xiii-xiv ст. в європейській культурі то була епоха відродження (або ренесанс). тоді в 1281 р. в італії з’явилася збірка під назвою «новеліно», де було вміщено понад сто різноманітних оповідок, де йшлося про цікаві випадки з життя городян. хто був автором цієї збірки, достеменно невідомо. імовірно, вона мала багатьох авторів, а хтось один потім зібрав і записав ті історії, які люди переказували одне одному на міських площах і вулицях. значним кроком в утвердженні жанру новели була творчість італійського письменника джованні боккаччо. талановитими авторами новел були: у xix ст. — едгар аллан по, вашингтон ірвінг, проспер меріме (сша), ернст теодор амадей гофман (німеччина), антон чехов (росія) та ін; у xx ст. — іван бунін (росія), василь стефаник, михайло коцюбинський (україна), акутаґава рюноске (японія), герберт джордж уеллс (ія) та ін.
Вариант плана i. развалины. (экспозиция. ) 1. смерть матери. 2. княж-городок. 3. замок на острове. 4. изгнание жильцов из замка. 5. новый приют изгнанников. 6. тыбурций драб. 7. дети тыбурция. ii. я и мой отец. (экспозиция. ) 1. жизнь васи после смерти матери. 2. отношение отца к сыну. 3. двойное горе мальчика. «ужас одиночества» . 4. переживания отца. 5. вася и его сестра соня. 6. вася исследует жизнь города.
