Майже всі ссавці мають чудово розвинений нюх. Лише в окремих видів зір та слух розвинені краще, ніж нюх. Наприклад, літаючи, кажан покладається на свій дужк чутливий слух - адже він користується звуколокацією. Але маючи тонкий слух, кажани також реагують і на запахи. Запахи добре поширюються у воді, але ссавці, що живуть у воді, під час занурення закривають носові отвори і не можуть дихати. У китів і дельфінів органи нюху відсутні, і в їхньому головному мозку немає нюхових центрів. Тюлені відчувають запахи тільки на суші, втрачаючи цю здатність у воді.
Більшість ссавців мають дуже добре розвинені органи нюху. Молекули летючих пахучих речовин зазвичай вільно циркулюють у повітрі, їх увсебіч розносить вітер. Тварина, принюхуючись, стоїть на одному місці доти, доки разом з повітрям до її носової порожнини не потрапить хоча б декілька таких молекул, надаючи потрібну їй інформацію. Найважливішою частиною органу нюху є слизова оболонка носової порожнини, яка вловлює і реєструє пахучі речовини. Звідти нерви передають інформацію до центрів нюху головного мозку. Головний мозок її аналізує, тобто визначає, шо означаєтой чи інший запах. Чим більшу поверхню носової порожнини займає слизиста оболонка, тим чутливішим є нюх. У людини вона займає 4 см , у кішки - 14 см2, а у собаки - 150 см2. У багатьох ссавців є додатковий орган нюху, який, за іменем його відкривача, називають Якобсоновим. Це - горбиста слизова порожнина в піднебінні. Такий орган має більшість ящірок та змій (саме в нього змії переносять язиком повітря). Плазуни і земноводні з його до сприймають запах їжі. У копитних тварин Якобсонів орган служить для сприйняття статевих феромонів. Саме він спонукає жеребця виявляти знаки уваги готовій до спаровування самці.Для людини запахи не є життєво важливим джерелом інформації, оскільки вона більше опирається на зір і слух, але для більшості ссавців запахи несуть дуже важливі відомості. Запахи відіграють особливо велику роль у спілкуванні матері й дитинчат. Наприклад, досвідчені вівцеводи знають, що треба зробити для того, щоб вівця, у якої померло ягня, прийняла нового сосунка: його необхідно прикрити зверху шкурою загиблого дитинчати -тільки тоді вівця почне його годувати і піклуватиметься, як своїм. Всі тварини залишають „повідомлення" у вигляді запахів. Так, великі хижаки родини котячих залишають пахучі мітки - виділення спеціальних залоз, що знаходяться на морді. Обнюхуючи залишені мітки, тварини отримують всю необхідну інформацію про їхнього власника. Якщо мітки пахнуть слабо, прибулець сміливо може продовжувати шлях по чужих володіннях, а якщо запах зовсім свіжий, йому краще зійти з дороги, щоб уникнути зіткнення з господарем території. Домінуючий самець кролика позначає калом усю територію, а секретом розташованої під підборіддям залози натирає свою партнерку і дитинчат. Так він позначає ділянку, шо належить йому, і затверджується в групі. Кал видри має дуже різкий запах. Усі куничні мають розвинені анальні залози, виділення яких використовують не тільки для позначення території, але і як засіб самозахисту.
Приплыл в наши края кит. На его спине располагались дома. Там жили люди, которые не знали бед. Люди нашей деревни дивились. -Что за чудо?- Никто не мог пропустить такого чуда. Царь сказал: Поймайте его! - Слуги сразу поспешили выполнять приказ. Удивительно, но никто не мог близко подплыть. Много людей утонули... Грустил царь... Все равно мы убьем его!- Сказал злобный правитель. Наступила ночь. Кит никуда не собирался уплывать. Мы потеряли всех наших слуг и солдат! Что нам делать?! -Ваше Величество, у нас не хватает сил победить его. -Всё приходится делать самостоятельно! Когда я вернусь с победой, устройте в честь этого большой большой пир. -Конечно, Ваше Величество. Наступило утро. Царь проснулся, оделся, поел и приготовился к бою. Он взял самый лучший меч и прекрасный серебряный щит. Люди проводили его, и пожелали удачи. Пришел он к тому месту. Эй, Кит! Выходи на бой честный! -Человек, ты можешь погубить целый город! - Ты боишься меня?! -Я не желаю повторять дважды. -Но повелитель не слушал его.Он пошел в атаку. Замахнулся мечом и побежал ближе к берегу моря. -Не подходи ближе!-Сказал кит. -Ха ха ха... ! Мамочки Кит его. -Ты? -Я не мог бросить тебя. -Но куда пропали мои люди? -Смотрите. - Оказалось, что его слуги беззаботно гуляли по сказочному городу. -Почему они не вернулись? -Они счастливы... Повелитель вернулся домой. Люди уже ждали его с подарками, но он отменил пир. несколько дней. Царь говорил всем, мол завтра бой продолжится. И так продолжалось целый месяц. Каждый день он приходил к Киту и давал что нибудь вкусное. Но однажды наступил день, когда все изменилось... Это было обычное утро. Как всегда повелитель просыпался в хорошем настроении. Ведь сегодня он и кит хотели устроить шахматный турнир! Царь пришел к месту, где они всегда встречались. Он увидел жуткое зрелище.. Кит был мертв! Как это? Почему? Повелитель просто расплакался.Его лучший друг погиб, а значит и люди , которые жили на нем. Царь отправился обратно во дворец. Там его ждал лучший рыцарь королевства. -Мой повелитель, я убил его! Я смог! -Эх..- Только и ответил повелитель. Ничего он не мог сказать. В этом была и его вина. Ведь он никому не рассказал, что он подружился с Китом. С тех пор у него никогда не было желания убивать и он всегда говорил правду. Надеюсь, что получилось неплохо. Я старалась:) P.S. Простите, если будут ошибки с запятыми:))
я вважаю що у медуз
Объяснение:
Майже всі ссавці мають чудово розвинений нюх. Лише в окремих видів зір та слух розвинені краще, ніж нюх. Наприклад, літаючи, кажан покладається на свій дужк чутливий слух - адже він користується звуколокацією. Але маючи тонкий слух, кажани також реагують і на запахи. Запахи добре поширюються у воді, але ссавці, що живуть у воді, під час занурення закривають носові отвори і не можуть дихати. У китів і дельфінів органи нюху відсутні, і в їхньому головному мозку немає нюхових центрів. Тюлені відчувають запахи тільки на суші, втрачаючи цю здатність у воді.
Більшість ссавців мають дуже добре розвинені органи нюху. Молекули летючих пахучих речовин зазвичай вільно циркулюють у повітрі, їх увсебіч розносить вітер. Тварина, принюхуючись, стоїть на одному місці доти, доки разом з повітрям до її носової порожнини не потрапить хоча б декілька таких молекул, надаючи потрібну їй інформацію. Найважливішою частиною органу нюху є слизова оболонка носової порожнини, яка вловлює і реєструє пахучі речовини. Звідти нерви передають інформацію до центрів нюху головного мозку. Головний мозок її аналізує, тобто визначає, шо означаєтой чи інший запах. Чим більшу поверхню носової порожнини займає слизиста оболонка, тим чутливішим є нюх. У людини вона займає 4 см , у кішки - 14 см2, а у собаки - 150 см2. У багатьох ссавців є додатковий орган нюху, який, за іменем його відкривача, називають Якобсоновим. Це - горбиста слизова порожнина в піднебінні. Такий орган має більшість ящірок та змій (саме в нього змії переносять язиком повітря). Плазуни і земноводні з його до сприймають запах їжі. У копитних тварин Якобсонів орган служить для сприйняття статевих феромонів. Саме він спонукає жеребця виявляти знаки уваги готовій до спаровування самці.Для людини запахи не є життєво важливим джерелом інформації, оскільки вона більше опирається на зір і слух, але для більшості ссавців запахи несуть дуже важливі відомості. Запахи відіграють особливо велику роль у спілкуванні матері й дитинчат. Наприклад, досвідчені вівцеводи знають, що треба зробити для того, щоб вівця, у якої померло ягня, прийняла нового сосунка: його необхідно прикрити зверху шкурою загиблого дитинчати -тільки тоді вівця почне його годувати і піклуватиметься, як своїм. Всі тварини залишають „повідомлення" у вигляді запахів. Так, великі хижаки родини котячих залишають пахучі мітки - виділення спеціальних залоз, що знаходяться на морді. Обнюхуючи залишені мітки, тварини отримують всю необхідну інформацію про їхнього власника. Якщо мітки пахнуть слабо, прибулець сміливо може продовжувати шлях по чужих володіннях, а якщо запах зовсім свіжий, йому краще зійти з дороги, щоб уникнути зіткнення з господарем території. Домінуючий самець кролика позначає калом усю територію, а секретом розташованої під підборіддям залози натирає свою партнерку і дитинчат. Так він позначає ділянку, шо належить йому, і затверджується в групі. Кал видри має дуже різкий запах. Усі куничні мають розвинені анальні залози, виділення яких використовують не тільки для позначення території, але і як засіб самозахисту.
-Что за чудо?- Никто не мог пропустить такого чуда. Царь сказал: Поймайте его! -
Слуги сразу поспешили выполнять приказ. Удивительно, но никто не мог близко подплыть. Много людей утонули... Грустил царь...
Все равно мы убьем его!- Сказал злобный правитель. Наступила ночь. Кит никуда не собирался уплывать.
Мы потеряли всех наших слуг и солдат! Что нам делать?!
-Ваше Величество, у нас не хватает сил победить его.
-Всё приходится делать самостоятельно! Когда я вернусь с победой, устройте в честь этого большой большой пир.
-Конечно, Ваше Величество.
Наступило утро.
Царь проснулся, оделся, поел и приготовился к бою. Он взял самый лучший меч и прекрасный серебряный щит. Люди проводили его, и пожелали удачи.
Пришел он к тому месту.
Эй, Кит! Выходи на бой честный!
-Человек, ты можешь погубить целый город!
- Ты боишься меня?!
-Я не желаю повторять дважды. -Но повелитель не слушал его.Он пошел в атаку. Замахнулся мечом и побежал ближе к берегу моря.
-Не подходи ближе!-Сказал кит.
-Ха ха ха... ! Мамочки Кит его.
-Ты?
-Я не мог бросить тебя.
-Но куда пропали мои люди?
-Смотрите. - Оказалось, что его слуги беззаботно гуляли по сказочному городу.
-Почему они не вернулись?
-Они счастливы...
Повелитель вернулся домой. Люди уже ждали его с подарками, но он отменил пир.
несколько дней.
Царь говорил всем, мол завтра бой продолжится. И так продолжалось целый месяц. Каждый день он приходил к Киту
и давал что нибудь вкусное. Но однажды наступил день, когда все изменилось...
Это было обычное утро. Как всегда повелитель просыпался в хорошем настроении. Ведь сегодня он и кит хотели устроить шахматный турнир! Царь пришел к месту, где они всегда встречались. Он увидел жуткое зрелище.. Кит был мертв! Как это? Почему? Повелитель просто расплакался.Его лучший друг погиб, а значит и люди , которые жили на нем. Царь отправился обратно во дворец. Там его ждал лучший рыцарь королевства.
-Мой повелитель, я убил его! Я смог!
-Эх..- Только и ответил повелитель. Ничего он не мог сказать. В этом была и его вина. Ведь он никому не рассказал, что он подружился с Китом. С тех пор у него никогда не было желания убивать и он всегда говорил правду.
Надеюсь, что получилось неплохо. Я старалась:)
P.S. Простите, если будут ошибки с запятыми:))