Элиза - это девушка из простой семьи, которая ничем не отличается от других. Она имеет интересную внешность, однако далеко не красноречива речь развеивает иллюзию, безжалостно раскрывая всю реальность. Ее учителем был Хиггинс, который поспорил со своим другом, что всего через некоторое время эту девушку из обычного провинциального городка уже нельзя будет узнать.
Выдающийся драматург показывает три стадии развития сознания Элайзы-Галатеи: безграмотная цветочница, «почти леди», настоящая леди, что может вести острую дискуссию. Элайза изменяется в течение всей пьесы. Однако основа личности, темперамент сохраняются.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-obrazu-elizi-dulitl-pigmalionповодяться з нею інші».
У четвертій дії «Пігмаліона» перед нами постає зовсім інша Еліза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та своїй красі вона підкорила світ, але дивак науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Проте вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. Еліза розуміє: з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого — не була потрібна йому. У цій ситуації дівчина поводиться як справжня леді, яку образили, висловлюючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Еліза — дуже сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.
Лірична повість "Тисяча журавлів" написана на основі давнього естетичного принципу японського мистецтва - міябі (яскрава краса). Краса у творі показана всіляко: і як чуттєва, земна краса, втілена в образі місіс Оота, і як вишукана, вічна краса, втілена в образі дівчинки Юкіко, і як прихована, внутрішня краса, втілена в образі Фуміко. Автор передає відчуття краси за до спеціальної техніки - підказки (йоджу), яка створює настрій, використовує «надчуттєве», змушуючи читача працювати і уявляти.
Элиза - это девушка из простой семьи, которая ничем не отличается от других. Она имеет интересную внешность, однако далеко не красноречива речь развеивает иллюзию, безжалостно раскрывая всю реальность. Ее учителем был Хиггинс, который поспорил со своим другом, что всего через некоторое время эту девушку из обычного провинциального городка уже нельзя будет узнать.
Выдающийся драматург показывает три стадии развития сознания Элайзы-Галатеи: безграмотная цветочница, «почти леди», настоящая леди, что может вести острую дискуссию. Элайза изменяется в течение всей пьесы. Однако основа личности, темперамент сохраняются.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-obrazu-elizi-dulitl-pigmalionповодяться з нею інші».
У четвертій дії «Пігмаліона» перед нами постає зовсім інша Еліза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та своїй красі вона підкорила світ, але дивак науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Проте вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. Еліза розуміє: з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого — не була потрібна йому. У цій ситуації дівчина поводиться як справжня леді, яку образили, висловлюючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Еліза — дуже сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-obrazu-elizi-dulitl-pigmalion
Відповідь:
Лірична повість "Тисяча журавлів" написана на основі давнього естетичного принципу японського мистецтва - міябі (яскрава краса). Краса у творі показана всіляко: і як чуттєва, земна краса, втілена в образі місіс Оота, і як вишукана, вічна краса, втілена в образі дівчинки Юкіко, і як прихована, внутрішня краса, втілена в образі Фуміко. Автор передає відчуття краси за до спеціальної техніки - підказки (йоджу), яка створює настрій, використовує «надчуттєве», змушуючи читача працювати і уявляти.