Ява(насправді його звали Іваном) і Павлуша друзі-нерозлийвода. За темпераментом характеру вони не дуже подібні, проте Іван більш вигадливий і веде за собою друга. Його фантазії немає кінця, а бурхлива уява змушує придумувати такі " викаблуки",що потім дорослі не знають, що робити:плакати чи сміятися. Та і бешкетували хлопці не тому, щоби зробити зло, а щоби бути відомими, і щоби слава про них гриміла навколишніми селами. Побачивши у Києві метро, хлопчики вже самі його риють під свинарником, а корову Контрибуцію змусили взяти участь у справжньому родео. Проте ми бачимо, що хлопчики, незважаючи на непосидючість і бешкетливість, надзвичайно добрі і співчутливі. Коли вони почули, що із криниці доноситься щеняче скигління, навіть не задумуючись, рішили врятувати тваринку. Якщо Ява завжди знаходиться у пошуку, що б ще таке придумати.., то Палуша, навпаки, дуже врівноважений, спокійний і серйозний,а проте завжди підтримує другові витівки. Мабуть, автор, зображаючи Івана, нагородив його багатьма своїми власними рисами характеру, навіть волосся йому придумав руде, яке мав у дитинстві сам.
Поэма «Реквием» - это потрясающий, основанный на фактах собственной биографии, документ эпохи, свидетельство того, через какие испытания наш народ. Репрессии 30-х годов, обрушившиеся на друзей и единомышленников А. Ахматовой, разрушили и ее семейный очаг: вначале был арестован и сослан сын, а затем муж. Сама она жила в постоянном ожидании стука в дверь. Создаваемые между 1935 и 1940 годами строчки «Реквиема» не могли даже лечь на бумагу. Их заучивали наизусть друзья поэтессы, для того чтобы задушенный крик «стомильонного» народа не канул в бездну времени.
Проте ми бачимо, що хлопчики, незважаючи на непосидючість і бешкетливість, надзвичайно добрі і співчутливі. Коли вони почули, що із криниці доноситься щеняче скигління, навіть не задумуючись, рішили врятувати тваринку.
Якщо Ява завжди знаходиться у пошуку, що б ще таке придумати.., то Палуша, навпаки, дуже врівноважений, спокійний і серйозний,а проте завжди підтримує другові витівки.
Мабуть, автор, зображаючи Івана, нагородив його багатьма своїми власними рисами характеру, навіть волосся йому придумав руде, яке мав у дитинстві сам.
Поэма «Реквием» - это потрясающий, основанный на фактах собственной биографии, документ эпохи, свидетельство того,
через какие испытания наш народ. Репрессии 30-х годов, обрушившиеся на друзей и единомышленников А. Ахматовой,
разрушили и ее семейный очаг: вначале был арестован и сослан сын, а затем муж. Сама она жила в постоянном ожидании стука
в дверь. Создаваемые между 1935 и 1940 годами строчки «Реквиема» не могли даже лечь на бумагу.
Их заучивали наизусть
друзья поэтессы, для того чтобы задушенный крик «стомильонного» народа не канул в бездну времени.