Определите роль данного эпизода в произведении (используйте цитаты). Определите основную мысль рассказа. вот текст. Даже дед не выдержал бабушкиных речей и моего полного раскаянья. Ушёл. Ушёл, скрылся, дескать, мне тут ни , ни совладать, Бог пособляй тебе, внучек…
Бабушка устала, выдохлась, а может, и почуяла, что уж того она, лишковато всё ж меня громила.
Было покойно в избе, однако всё ещё тяжело. Не зная, что делать, как дальше жить, я разглаживал заплатку на штанах, вытягивал из неё нитки. А когда поднял голову, увидел перед собой…
Я зажмурился и снова открыл глаза. Ещё раз зажмурился, ещё раз открыл. По скоблёному кухонному столу, будто по огромной земле, с пашнями, лугами и дорогами, на розовых копытцах, скакал белый конь с розовой гривой.
– Бери, бери, чё смотришь? Глядишь, зато ещё когда омманешь баушку…
Сколько лет с тех пор ! Сколько событий минуло. Нет в живых дедушки, нет и бабушки, да и моя жизнь клонится к закату, а я всё не могу забыть бабушкиного пряника – того дивного коня с розовой гривой.

​

1. В

2. В

3. Б

4.В

5. Г

6.А

7. ( не повністю) 1 - 3, 2 - 1, 3 - 1.

8. Фе́нтезі — літературний жанр фантастичної літератури, дія якого відбувається у вигаданому світі

9.  Софі – найстарша із трьох дітей у своїй родині, а також головна героїня твору “Мандрівний замок Хаула”.  Дівчинна сумлінно доглядає за своїми молодшими сестрами, яких завдяки своїй майстерності у шитті ще й гарно вдягає. Мати Софі померла, коли тій було 2 рочки, а сестричці Летті – лише один. Їхній батько одружився  на Фанні.

  Вона відповідальна, щира , сором'язлива та добра дівчина, працьовита, має чимало талантів. Софі уособлює в собі рішучість, доброту, вірність, розум, допитливість, чуйність, мужність, взаєморозуміння, милосердя

.

10.  Я дуже люблю читати твори зарубіжних письменників. Та найбільше мені сподобався Ебенезер Скрудж — персонаж "Різдвяної пісні у прозі" Чарлза  Діккенса. Цей чоловік ні з ким не вітався, був похмурим і не веселим, а також був дуже скупий. Навіть двір у його дім був у темряві. Він не спілкувався з родичами і навіть не бажав їх бачити.  Але, як кажуть, ще не пізно виправитися, чи не так? Згодом до нього з'явився привид його друга - Марлея, який попередив його, що до ноього прийдуть три духа Різдва.

  Першим прийшов дух минулого Різдва. Під час подорожі з ним Ебенезер Скрудж зрозумів, що у минулому він був добрішим і щедрізим, люб'язнішим.  Наступним з'явився дух теперішнього Різдва. Він привів Скруджа до писаря Боба Кретчита. За столом сиділа його численна родина. Та коли Боб запропонував тост за здоров'я Скруджа, сміх відразу припинився.  Його дружина - Кретчита сердито зауважила, що не заслуговує на це така жорстока людина, як Ебенезер Скрудж, але трохи пізніше вона погодилася з чоловіком. Дух повів його й до племінника Фреда, який впевнено говорив, що дядько виправиться обов'язково і стане добрим. Нарешті, з'явився третій дух. Але він був занадто мовчазний. Скрудж почув про якогось померлого, намагався дізнатися, про кого йдеться. Раптом, опинившись на цвинтар, віні зрозумів, що перед ним — його покинута могила. Ебенезер Скрудж прокинувся у ліжку.  Радість переповняла його серце. Адже він живий! Коли Скрудж вийшов на вулицю, то він з усіма вітався, навіть купив Бобові великого індика. Також допоміг Тайні Тімові вилікуватися. Усі дивувалися, що ж сталося з ним? Куди подівся той скупий і вічно похмурий чоловік?

 Цей герой мені дуже сподобався, тому що він зрозумів свої помилки і виправився. Щаслива кінцівка твору переконує нас, що у цьому житті ще не пізно змінитися і почати усе спочатку.

Объяснение:

Война была ужасным временем для нашего народа. В борьбе с нацистко-фашисткими захватчиками мы несли огромные потери. Было ли место поэзии на этой войне? Конечно. Поэты сочиняли песни и музыку, чтобы вдохновить солдат на подвиги. Мне навсегда запомнился рассказ моего деда, который, сидя в окруженном врагами лагере, доедал последние припасы. Тут Они с товарищами услышали песню знаменитой Тессы Микакитовой "Русские вперед". Приободренный, мой дед смог порвать окружение и выйти к своим. Также не стоит забывать знаменитую Алёну Швец, поэтессу, которая своими стихами поддерживала дух осажденных Ленинградцев