от ) Вы прочитали выдержки из статьи «В дорогу зовущие» известного русского критика, писателя
Виктора
Борисовича Шкловского.
Почему он называет книгу «дорогой»? Как советует рассматривать и читать книгу? Чего не надо
бояться? Как относились к книге Пушкин, Гоголь,
Л. Толстой?
Законов на Сечи было мало, но были они жестокими. Воровство на Сечи считалось бесчестием для всего казачества. Вора привязывали к столбу и каждый, кто проходил мимо, обязан был ударить его дубиной. Не оставались без наказания и казаки, не платившие долг, — должников привязывали к пушке, а потом кто-нибудь из друзей выкупал его. Самая страшная казнь была за смертоубийство — убитого и живого убийцу вместе зарывали в землю. Войны и суровые условия жизни воспитывали в украинских казаках пренебрежение к комфорту и роскоши, чувство товарищества, братства, мужество и стойкость — все качества, которые должны быть у настоящего воина, готового в любую минуту на самопожертвование. На Сечи придерживались обычаев, которые передавались от отца к сыну. Это как раз было в произведении Тарас Бульба
Автор – Олена Теліга Жанр лірики – Громадянська (патріотична) Тема “Сучасникам” – Послання в майбутнє, звернення до нащадків Ідея “Сучасникам” – Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань Основна думка: “Не треба слів! Хай буде тільки діло” Мотив – Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства Образи-символи – вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення “Сучасникам” художні засоби епітети – «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів» метафори – «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив» риторичні оклики – «Не треба слів! Хай буде тільки діло!» звертання – «О, краю мій, …» інверсія – Хуртовині сніжній Лірична героїня вірша О. Теліги «Сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.