Перечитать повесть А.С.Пушкина "Станционный смотритель" Подумать над вопросами: 1)Кто выступает повествователем в повести «Станционный смотритель»? 2)Почему повесть называется "Станционный смотритель", а не, например, "Самсон Вырин", " Девушка и Гусар"?3)Как автор относится к главному герою? 4)Назовите главных героев повести? 5) Почему описывая станцию рассказчик подробно говорит о " картинках"? Случайно ли это? Как связаны "картинки" с содержанием повести? 6)Что меняется на станции с каждым поездом Белкина? Как меняется Самсон Вырин? 7) Почему Самсон Вырин не рад счастью дочери?

За словами рассказчика ощущается и авторский голос. Рядом с просторечной лексикой возникает и книжная речь, литературные обороты: «поле грозной сечи», «ночная пала тень», «сражен булатом» и т. д. Точнее говоря, голос автора незаметно сливается с рассказом ветерана, образуя сложное стилистическое единство, подчеркивающее значительность происходящих событий. Исторически и психологически правдивый образ старого солдата, выражавший обобщенное сознание народа, являлся художественным открытием Лермонтова. Л. Толстой назвал «Бородино» зерном «Войны и мира»Однако в «Бородине» была еще одна мысль, повторенная дважды. Белинский считал ее основной идеей стихотворения: «Эта мысль — жалоба на настоящее поколение, дремлющее в бездействии, зависть к великому столь полному славы и великих дел». Отмеченное критиком противопоставление особенно остро ощущается при сравнении «Бородина» с гениальной «Смертью Поэта».

Данте розповідає, що в середині життєвого шляху, тобто в 35 років (за часів свого пріоратства в 1300 р.) він заблукав у життєвому лісі. Ліс тут — алегоричне зображення світу й зокрема Італії в усіх різноманітних проявах. Часом світ позбавлений логіки, анархічний, і тому легко в ньому заблукати. "Божественна комедія" — це велика алегорія людини, гріха й спокутування з релігійної та моральної точки зору. Тут відкривається падіння й відродження людини. Таким чином, у творі міститься алегорія внутрішнього та зовнішнього розвитку людини. Усяка людина носить всередині себе своє пекло й свій рай. Пекло — смерть душі, владарювання тіла, образ зла й пороку. Рай — образ добра й доброчесності, внутрішнього миру й щастя. Чистилище — перехід від одного стану в інший через каяття. Пантера, лев і вовчиця, які загороджують шлях до сонячного пагорба, зображують собою три найбільші вади людини, а саме: пристрасть, гордість і жадібність. У трьох цих вадах криється причина людської зіпсованості, як вважали у середні віки.