Перечитайте в главе «Переправа» эпизод от слов «И у заберегов корку//Ледяную обломав...» до конца главы.
1. Каким показан Тёркин в этом эпизоде?
2. Почему сразу после этого эпизода поэт заканчивает главу взволнованными строками:
«Переправа, переправа!
Пушки бьют в кромешной мгле.
Бой идёт святой и правый,
Смертный бой не ради славы,
Ради жизни на земле»?
Відповідь:
При читанні поезії "Синьйорито акаціє..." чомусь виникає картина осіннього парку. Дерева вже напівроздягнуті, крізь залишки жовто-багряного листя продирається чорне гілля, доріжки в калюжах. Самотній чоловік, у душу якого "осінь спустилась по плечі", з якоюсь блаженною посмішкою дивиться крізь частокіл голих стовбурів. Він почувається, як відроджений Фенікс. Заходив у парк з порожнім серцем, у якому все ніби "відболіло, відгоріло на тім вогні, ступцювало і душу, і тіло". І раптом випадкова зустріч примусила його забути, що він "забув був". Чоловік готовий знову пірнути в пожежу почуттів, незважаючи на те що "стало любити важче", бо, мабуть Сеньйорита акація в минулому добряче подряпала його своїми колючками. Та почуття виявляються сильнішими від того , що він "забув був". Він не зустрів нікого, хто б міг замінити акацію, і сьогодні йому "солодше любити знов"
Можливо, він і щасливий тепер, та мені чомусь не хочеться пережити його осінню радість. Хай би моя акація не зникала нікуди.
Пояснення:
Дойл, Артур Конан родился 22 мая 1859 года в Эдинбурге. Учился в Стонихерст-колледже (графство Ланкашир) изучал медицину в Эдинбургском университете. В 1881 году стал доктором медицинских наук. Практиковал в Англии, окончил аспирантуру в Вене, после чего решил специализироваться в области офтальмологии. О нем отзывались как о человеке с высокими моральными принципами. Современники считали Конан Дойла «совершеннейшим воплощением джентльмена», особенно в отношениях с женщинами. Конан Дойл увлекался многими видами спорта, отлично играл в бильярд, был одним из первых организаторов авторалли, первым испытателем мопеда. Его называли «великим аккумулятором идей».