Дари волхвів» (англ. The Gift of the Magi) — це одне з найпопулярніших новел відомого американського письменника О. Генрі, написане у 1905 році. Автор зворушливо розповів про найкращі подарунки на Різдво, які зробило один одному закохане подружжя Янгів, про їхню щирість почуттів, здатність на самопожертвО. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у 1905 році у місті Нью-Йорк. Воно стало окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906 рік), присвяченої місту-гіганту Нью-Йорк, яке тоді нараховувало чотири мільйони жителів. Ця збірка подарувала її автору, який став відомим тільки у сорок років, шалений успіх і популярність.
Для своєї новели «Дари волхвів» автор обрав досить символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати Ісуса Христа у день його народження. За переказами їхні дари ― це дорогоцінні пахощі. З цієї події бере свій початок звичай на Різдво дарувати своїм близьким подарунки, що й намагалося зробити молоде подружжя у новелі О. Генрі. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від свого скарбу заради коханого. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Також слід зауважити, що цей твір видатного автора має автобіографічні моменти. По-перше, зовнішність героїні новели Делли він списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Однак такий подарунок дружини вже був нідочого О. Генрі. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, він продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
«Дари волхвів» стало одним із найкращих і найпопулярніших новел О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найпоказовіші риси його таланту, воно дарує людям віру в любов.
Глава 1 жилин служит на кавказе офицером. однажды он получает письмо от матери с просьбой приехать домой. подумав, жилин «выправил отпуск», простился с друзьями и собрался ехать. «на кавказе тогда война была» – татары нападали на одиноких путников, поэтому обоз жилина сопровождали солдаты. желая доехать быстрее, офицер решает оторваться от , к нему присоединяется костылин. однако по дороге им встретились татары. по вине костылина, который испугался и сбежал, безоружного жилина схватили и увезли в аул (татарскую деревню). на пленника надели колодку и заперли в сарае. глава 2 через некоторое время жилину сообщили, что схвативший его татарин поймал также костылина и продал пленников абдул-мурату, который стал теперь их «хозяином». татарин заставил пленников написать письма домой с просьбой о выкупе. жилин понимал, что у его матери нет денег, поэтому написал письмо с неверным адресом, чтобы оно не дошло. глава 3 жилин с костылиным целый месяц прожили в сарае. днем на них надевали колодки и снимали ночью. жилин «на всякое рукоделье мастер был», поэтому ради развлечения начал лепить кукол из глины для хозяйской дочери дины. девочка, мужчине за игрушки, тайно приносила ему еду – молоко и лепешки. глава 4 планируя побег, жилин начал копать в сарае лаз. в одну из ночей, когда татары уехали из аула, пленники сбежали. глава 5 офицеры беспрепятственно покинули аул. вскоре костылин начал жаловаться на то, что натер ноги. почти всю ночь они шли по лесу, костылин сильно отставал и, когда товарищ уже не мог идти, жилин понес его на себе. на дороге их поймали другие татары и отвезли к абдул-мурату. в ауле хотели убить, но абдул-мурат решил дождаться выкупа. снова на беглецов надели колодки и на этот раз спустили в яму глубиной в пять аршин. глава 6 «житье им стало совсем дурное». офицерам давали сырую еду, «как собакам», в самой яме было мокро и душно. костылин сильно заболел – «все стонет или спит», «и жилин приуныл». как-то у ямы появилась дина – девушка принесла им еды. в другой раз она сообщила, что жилина собираются убить. офицер попросил девушку принести ему длинную палку, и ночью дина сбросила в яму длинный шест. жилин собирался взять костылина с собой, но тот был слишком слаб и сам отказался. с дины офицер выбрался из ямы. ему мешала колодка, но сбить замок у него никак не получалось, пришлось бежать так. прощаясь, дина заплакала и дала мужчине в дорогу лепешек. офицер прошел лес и, выйдя к полю, увидел слева казаков, сидящих у костров. жилин поспешил пересечь поле, боясь на пути встретить татар. так и случилось – не успел он добежать к своим, как его заметили трое татар. тогда жилин замахал руками и закричал: «братцы! выручай! братцы! ». казаки услышали его, пустились наперерез татарам и спасли беглеца. узнав жилина, офицеры отвезли его в крепость. жилин понял, что не судьба ему поехать домой и жениться, поэтому остался служить на кавказе. «а костылина только ещё через месяц выкупили за пять тысяч. еле живого .
Объяснение:
Дари волхвів» (англ. The Gift of the Magi) — це одне з найпопулярніших новел відомого американського письменника О. Генрі, написане у 1905 році. Автор зворушливо розповів про найкращі подарунки на Різдво, які зробило один одному закохане подружжя Янгів, про їхню щирість почуттів, здатність на самопожертвО. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у 1905 році у місті Нью-Йорк. Воно стало окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906 рік), присвяченої місту-гіганту Нью-Йорк, яке тоді нараховувало чотири мільйони жителів. Ця збірка подарувала її автору, який став відомим тільки у сорок років, шалений успіх і популярність.
Для своєї новели «Дари волхвів» автор обрав досить символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати Ісуса Христа у день його народження. За переказами їхні дари ― це дорогоцінні пахощі. З цієї події бере свій початок звичай на Різдво дарувати своїм близьким подарунки, що й намагалося зробити молоде подружжя у новелі О. Генрі. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від свого скарбу заради коханого. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Також слід зауважити, що цей твір видатного автора має автобіографічні моменти. По-перше, зовнішність героїні новели Делли він списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Однак такий подарунок дружини вже був нідочого О. Генрі. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, він продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
«Дари волхвів» стало одним із найкращих і найпопулярніших новел О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найпоказовіші риси його таланту, воно дарує людям віру в любов.