по этому планы нужно сделать характеристику помещиков в произведении "Мертвые души". ребят Манилов и Коробочка.
План:
1. представление о героя.
2. внешность.
3. речь героя и его манера общения.
4. роль деталей в бытописании и раскрытие образа.
5. хозяйственная деятельность персонажа.
6. взаимоотношения с окружающими людьми, отношение к крестьянам.
7. основные ценности.
8. отношение героя к Чичикова.
Объяснение:
Герої поеми Гомера «Іліада» Ахілл і Гектор — найхоробріші воїни у своєму війську.
Про Ахіла автор говорить : прудконогий , богосвітлий, богоподібний, постійні епітети для Гектора: коней баских упокірник, божистий , шоломосяйний , осяйливий . Ахіллу було передбачене довге мирне життя або смерть на війні, але він іде на війну, бо вибрав коротке та уславлене життя. Гектор — троянський вождь, головний захисник міста, він переконаний у справедливості свого місця на війні. Обидва герої гинуть у боротьбі.
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.
Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людин
Английский писатель Д. Дефо вошел в историю литературы как создатель многих реалистичных и благородных образов. Это был народный писатель — не только по содержанию, но и по форме своих произведений, по живой, непосредственной манере повествования, простому, доступному языку. Его шедевр «Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо» переведен почти на все европейские языки и стал частью истории мировой культуры. В романе автор на примере судьбы отдельного человека сумел раскрыть все богатство ж многообразие действительной жизни, показать важность настоящих человеческих ценностей: общения, заботы о ближнем, постоянного труда.
Рисуя жизнь своего героя на необитаемом острове, Дефо создал поэтическую картину борьбы человека за выживание, воспел свободный созидательный труд. Именно труд и напряженная работа мысли Робинзону Крузо выжить и сохранить человеческие качества. По твердому убеждению писателя, труд является основой положительного преобразования мира и духовного возвышения человека. Герой романа не впал в отчаяние, не потерял веру. Оказавшись в диких условиях острова, Робинзон воспринимает все происшедшее с ним как тяжелое жизненное испытание, из которого он должен найти достойный выход. Бережливый и практичный человек, старательный труженик, он целенаправленно улучшает условия своего существования: строит хижину, охотится, ловит рыбу, делает запасы продуктов, находит вести счет времени и записывает в дневник все свои размышления. Вооруженный трудовыми навыками и опытом своего народа, он успешно пользуется снаряжением, инструментами и другими ценностями, обнаруженными на потерпевшем крушение корабле.