По литературе я просила вас прочитать рассказы Чехова. СОР состоит всего из одного задания: эссе по творчеству Чехова. Предлагаю тему. Футлярные герои Чехова вот учительница задала спчно у меня 3 дня.
1)Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва буття, а не як переміщення в для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.
2)Можливість пізнати щось нове, вони відмовилися «повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити.
Поэма «Реквием» - это потрясающий, основанный на фактах собственной биографии, документ эпохи, свидетельство того, через какие испытания наш народ. Репрессии 30-х годов, обрушившиеся на друзей и единомышленников А. Ахматовой, разрушили и ее семейный очаг: вначале был арестован и сослан сын, а затем муж. Сама она жила в постоянном ожидании стука в дверь. Создаваемые между 1935 и 1940 годами строчки «Реквиема» не могли даже лечь на бумагу. Их заучивали наизусть друзья поэтессы, для того чтобы задушенный крик «стомильонного» народа не канул в бездну времени.
1)Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва буття, а не як переміщення в для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.
2)Можливість пізнати щось нове, вони відмовилися «повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити.
Объяснение:
Поэма «Реквием» - это потрясающий, основанный на фактах собственной биографии, документ эпохи, свидетельство того,
через какие испытания наш народ. Репрессии 30-х годов, обрушившиеся на друзей и единомышленников А. Ахматовой,
разрушили и ее семейный очаг: вначале был арестован и сослан сын, а затем муж. Сама она жила в постоянном ожидании стука
в дверь. Создаваемые между 1935 и 1940 годами строчки «Реквиема» не могли даже лечь на бумагу.
Их заучивали наизусть
друзья поэтессы, для того чтобы задушенный крик «стомильонного» народа не канул в бездну времени.