Айвенго- справжній лицар. В ньому поєднались всі найкращі риси: хоробрість,мужність,справедливість,патріотизм,відстоювання честі,захищати нещасних.Він має добре та щире серце,яке ніколи не покине милосердність. Звичайно, як і кожен лицар він мав даму серця,яку завжди захищав і поклонявся їй. Він не покинув у біді дівчину,яка кохала його і за це кохання мало не померла на кострі,але Айвенго,котрий був врятований нею,коли мало не помер,врятував Ребеку.Хоча не міг відповісти їй взаємним почуттям.Можна сказати,що він був ідеальним,не дивлячись на те,що є приказка:"Ідеальних людей не буває".Прикладом цього парубка можна зламати цей стереотип,адже не дарма про нього було написано безліч книг,знято багато фільмів.Ми не впевнені,що дійсно існував такий лицар,але ж був прототип,дуже схожий на нього і можливо,навіть,не один.
ІБуло колись — в УкраїніРевіли гармати;Було колись — запорожціВміли пановати.Пановали, добувалиІ славу, і волю;Минулося — осталисяМогили на полі.Високії ті могили,Де лягло спочитиКозацькеє біле тіло,В китайку повите.Високії ті могилиЧорніють, як гори,Та про волю нишком в поліЗ вітрами говорять.Свідок слави дідівщиниЗ вітром розмовляє,А внук косу несе в росу,За ними співає. Було колись — в УкраїніЛихо танцьовало,Журба в шинку мед-горілкуПоставцем кружала.Було колись добре житиНа тій Україні...А згадаймо! Може, серцеХоч трохи спочине. /123/
Було колись — в УкраїніЛихо танцьовало,Журба в шинку мед-горілкуПоставцем кружала.Було колись добре житиНа тій Україні...А згадаймо! Може, серцеХоч трохи спочине. /123/