Гектор був старшим сином царя Трої Пріама та його дружини, цариці Гекуби. В творі він постає достатньо вихованим, терпеливим, що до витівок свого брата. Він гарний батько та чоловік.
Ахілл та Гектор — воїни та герої. У кожного з них на рахунку багато перемог та подвигів за час Троянської війни. Перемогти однин одного для них дуже складно: вони обидва сильні, фізично витривалі чоловіки. І якби Афіна не приклала своїх зусиль, то хто знає чи був Гектор переможеним.
Гомер, як і всі епічні автори старається не висловлювати своїх емоцій, відкрито не дає оцінку героям, а лише підкреслює що вони гідні суперники.
Боги та ахейці прихильні до Ахілла. Він гарно виглядає, приклад гарного воїна. А саме головне, що він жива людина, яка робить помилки, потім про них шкодує: коли він пішов із війська загинули ахейці.
Як до Ахілла так і до Гектора їх одноплемінники поважають. З якою тугою голосять троянці, коли дізналися про смерть свого героя. Гектор та Ахіллес справжні герої та чоловіки. Для стародавніх греків вони були втіленням ідеалу воїна, людини і героя. Такими самими вони є і для нас. Те, як Гомер зобразив їх слабкість, ще раз підкреслює, що всі герої насамперед люди, які мають право на помилки.
Предугадать судьбу человека ищущего сложно, поэтому о будущем Чацкого можно строить разные предположения. Определить такого человека — тоже. Тот, кто раз и навсегда посвятил себя сотворению карьеры и богатства, не гнушаясь при этом средствами, понятен, и его, казалось бы, легко поставить на место. Но такого намерения почти никогда не возникало. Тем, кто распоряжается судьбами людей, молчалины нужны как воздух. «Молчалины блаженствуют на свете» по нынешний день. Даже не зная завещания папаши Молчалина, можно безошибочно определить, как продвигался он по службе. В своей правоте не сомневается, потому не стыдится сказать Чацкому: «В мои лета не должно сметь свое суждение иметь». Таким он и останется. Пока хитростью и лестью не добьется повышения — вот тогда покажет себя иначе. Вряд ли расстроился, что покинет дом Фамусова: его завтра же с радостью возьмет к себе другой управляющий, работу которого смиренно и услужливо он будет выполнять. В наше время пообтесались скалозубы, не кичатся нелюбовью к книгам Фамусовы, даже загорецкие не столь откровенны в своем плутовстве, а молчалины все те же. Их «умеренность и аккуратность» служат им надежно, как и раньше.
Гектор був старшим сином царя Трої Пріама та його дружини, цариці Гекуби. В творі він постає достатньо вихованим, терпеливим, що до витівок свого брата. Він гарний батько та чоловік.
Ахілл та Гектор — воїни та герої. У кожного з них на рахунку багато перемог та подвигів за час Троянської війни. Перемогти однин одного для них дуже складно: вони обидва сильні, фізично витривалі чоловіки. І якби Афіна не приклала своїх зусиль, то хто знає чи був Гектор переможеним.
Гомер, як і всі епічні автори старається не висловлювати своїх емоцій, відкрито не дає оцінку героям, а лише підкреслює що вони гідні суперники.
Боги та ахейці прихильні до Ахілла. Він гарно виглядає, приклад гарного воїна. А саме головне, що він жива людина, яка робить помилки, потім про них шкодує: коли він пішов із війська загинули ахейці.
Як до Ахілла так і до Гектора їх одноплемінники поважають. З якою тугою голосять троянці, коли дізналися про смерть свого героя. Гектор та Ахіллес справжні герої та чоловіки. Для стародавніх греків вони були втіленням ідеалу воїна, людини і героя. Такими самими вони є і для нас. Те, як Гомер зобразив їх слабкість, ще раз підкреслює, що всі герої насамперед люди, які мають право на помилки.