В характере Владимира много положительных черт. Он хорошо образован, честен, решителен и порядочен, обладает ловкостью и отвагой на сильные, глубокие чувства. Но мы видим и двойственность характера Дубровского. Например, он сразу превратился в Дефоржа, как только увидел и полюбил Машу Троекурову (дочь своего врага) , и оставил мысль о мщении, хотя причины, побудившие его мстить обидчику, были очень серьезные. Автор придал Владимиру черты героя авантюрного и рыцарского романа. Дубровский попадает в необычные ситуации и ведет себя в них необычно. Ему также присущи черты романтического героя любовного романа: он посылает Маше таинственные записки, использует дупло старого дуба в качестве почтового ящика, передает кольцо, предупреждающее об опасности, встречает свадебную карету в глухом лесу. Все это делает образ Владимира Дубровского не совсем реалистичным, но все-таки он остается очень интересным, потому что является героем нового типа, который раскрывается в типических для жизни и литературы того времени ситуациях.
Є таке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. Коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. Але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.
А вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. Ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. І в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. Або просто розвіюють його квартирою. Адже це непрості подарунки. Їх не можна побачити, але можна відчути. Це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. Глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. Тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.
Загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. Напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. Адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. Хіба що дуже-дуже рідко.
От було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. Як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. Після цього всі в будинку починають жити краще! Ну, якщо, звичайно, хочуть цього...
В характере Владимира много положительных черт. Он хорошо образован, честен, решителен и порядочен, обладает ловкостью и отвагой на сильные, глубокие чувства. Но мы видим и двойственность характера Дубровского. Например, он сразу превратился в Дефоржа, как только увидел и полюбил Машу Троекурову (дочь своего врага) , и оставил мысль о мщении, хотя причины, побудившие его мстить обидчику, были очень серьезные. Автор придал Владимиру черты героя авантюрного и рыцарского романа. Дубровский попадает в необычные ситуации и ведет себя в них необычно. Ему также присущи черты романтического героя любовного романа: он посылает Маше таинственные записки, использует дупло старого дуба в качестве почтового ящика, передает кольцо, предупреждающее об опасности, встречает свадебную карету в глухом лесу. Все это делает образ Владимира Дубровского не совсем реалистичным, но все-таки он остается очень интересным, потому что является героем нового типа, который раскрывается в типических для жизни и литературы того времени ситуациях.
Объяснение:
Твір на тему «Різдвяна казка»
Є таке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. Коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. Але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.
А вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. Ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. І в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. Або просто розвіюють його квартирою. Адже це непрості подарунки. Їх не можна побачити, але можна відчути. Це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. Глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. Тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.
Загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. Напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. Адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. Хіба що дуже-дуже рідко.
От було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. Як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. Після цього всі в будинку починають жити краще! Ну, якщо, звичайно, хочуть цього...