Герої А. Конан Дойла — інтелектуальні і сильні люди, які борються проти зла
Малопримітна, тиха Бейкер-стріт у Лондоні відома в усьому світі, тому що на ній живе знаменитий Шерлок Холмс — герой шістдесяти детективних оповідань англійського письменника А. Конан Дойла.
Шерлок Холмс — приватний детектив. Його двері завжди відчинені для тих, із ким трапився якийсь дивний, загадковий випадок. Саме такі пригоди найбільш цікавлять Шерлока Холмса. Кожен злочин схожий для детектива на математичну задачу з кількома невідомими. Незмінний і вірний помічник знаменитого сищика — лікар Ватсон. Ті, хто звертаються до Шерлока Холмса, впевнені, що він роз'яснить і розплутає все, що звичайній людині здається безнадійно заплутаним б мислення Шерлока Холмса тісно пов'язаний з іншою його надзвичайною здібністю — уважно і пильно роздивлятися навколо себе і бачити те, повз чого ми зазвичай проходимо, мов незрячі. Цю сть знаменитий детектив виробляв у собі довгими роками тренувань. Йому достатньо одного погляду на людину, щоб сказати, чим вона займається, який у неї характер, яким було її минуле життя.
Вже за кілька хвилин після приходу містера Джейбеза Вілсона, героя оповідання "Спілка рудих", Шерлок Холмс, завдяки своїй зміг сказати Ватсону: "Не підлягає сумніву, що наш гість колись займався фізичною працею, що він нюхав тютюн, що він франкмасон, що він побував у Китаї і що останнім часом багато писав", хоча Вілсон ще не встиг нічогісінько розповісти про себе. Дізнавшись від свого гостя про суть справи, яка привела його на Бейкер-стріт, Шерлок Холмс навідався на вулицю, де мешкав крамар, кілька разів щосили вдарив палицею по бруківці біля будинку з вивіскою "Джейбез Вілсон", потім Постукав у двері, а коли з них вийшов молодик, пильно роздивився коліна на його штанях. Після цього вивчив розташування будинків позаду контори. А потім спокійнісінько пішов собі на концерт. Лікар Ватсон говорить про свого друга, що "він легко переходив від цілковитої розслабленості до всеперемагаючої енергійності". Того часу, коли Холмс, здавалося б, "безтурботно сидить у своєму кріслі та займається імпровізаціями та старими книжками", його мозок напружено працює, яскрава могутність його мислення зростає до рівня інтуїції. Так було і у випадку зі "Спілкою рудих". Зіставивши повідомлені Вілсоном факти з результатами своїх Шерлок Холмс дійшов висновку, що від контори крамаря до банку, що розташований на сусідній вулиці, зроблено підземний хід, і що цього вечора готується пограбування банку.
Шерлок Холмс і лікар Ватсон не тільки інтелектуальні, але й сильні та хоробрі люди. Друзів не лякають найнебезпечніші справи, якщо участь у них веде до перемоги добра та правди.
Пограбування банку підготував Джон Клей — "вбивця, злодій, фальшивомонетник і зломщик", "неперевершений у своїй професії". Поліція вже кілька років ганялась за ним. Та Шерлок Холмс і лікар Ватсон, не вагаючись, беруть участь у цьому небезпечному нічному поході.
Уже декілька поколінь читачів приваблює до себе саме сила думки героїв А. Конан Дойла, їх хоробрість та самовідданість у боротьбі проти зла.
Герої А. Конан Дойла — інтелектуальні і сильні люди, які борються проти зла
Малопримітна, тиха Бейкер-стріт у Лондоні відома в усьому світі, тому що на ній живе знаменитий Шерлок Холмс — герой шістдесяти детективних оповідань англійського письменника А. Конан Дойла.
Шерлок Холмс — приватний детектив. Його двері завжди відчинені для тих, із ким трапився якийсь дивний, загадковий випадок. Саме такі пригоди найбільш цікавлять Шерлока Холмса. Кожен злочин схожий для детектива на математичну задачу з кількома невідомими. Незмінний і вірний помічник знаменитого сищика — лікар Ватсон. Ті, хто звертаються до Шерлока Холмса, впевнені, що він роз'яснить і розплутає все, що звичайній людині здається безнадійно заплутаним б мислення Шерлока Холмса тісно пов'язаний з іншою його надзвичайною здібністю — уважно і пильно роздивлятися навколо себе і бачити те, повз чого ми зазвичай проходимо, мов незрячі. Цю сть знаменитий детектив виробляв у собі довгими роками тренувань. Йому достатньо одного погляду на людину, щоб сказати, чим вона займається, який у неї характер, яким було її минуле життя.
Вже за кілька хвилин після приходу містера Джейбеза Вілсона, героя оповідання "Спілка рудих", Шерлок Холмс, завдяки своїй зміг сказати Ватсону: "Не підлягає сумніву, що наш гість колись займався фізичною працею, що він нюхав тютюн, що він франкмасон, що він побував у Китаї і що останнім часом багато писав", хоча Вілсон ще не встиг нічогісінько розповісти про себе. Дізнавшись від свого гостя про суть справи, яка привела його на Бейкер-стріт, Шерлок Холмс навідався на вулицю, де мешкав крамар, кілька разів щосили вдарив палицею по бруківці біля будинку з вивіскою "Джейбез Вілсон", потім Постукав у двері, а коли з них вийшов молодик, пильно роздивився коліна на його штанях. Після цього вивчив розташування будинків позаду контори. А потім спокійнісінько пішов собі на концерт. Лікар Ватсон говорить про свого друга, що "він легко переходив від цілковитої розслабленості до всеперемагаючої енергійності". Того часу, коли Холмс, здавалося б, "безтурботно сидить у своєму кріслі та займається імпровізаціями та старими книжками", його мозок напружено працює, яскрава могутність його мислення зростає до рівня інтуїції. Так було і у випадку зі "Спілкою рудих". Зіставивши повідомлені Вілсоном факти з результатами своїх Шерлок Холмс дійшов висновку, що від контори крамаря до банку, що розташований на сусідній вулиці, зроблено підземний хід, і що цього вечора готується пограбування банку.
Шерлок Холмс і лікар Ватсон не тільки інтелектуальні, але й сильні та хоробрі люди. Друзів не лякають найнебезпечніші справи, якщо участь у них веде до перемоги добра та правди.
Пограбування банку підготував Джон Клей — "вбивця, злодій, фальшивомонетник і зломщик", "неперевершений у своїй професії". Поліція вже кілька років ганялась за ним. Та Шерлок Холмс і лікар Ватсон, не вагаючись, беруть участь у цьому небезпечному нічному поході.
Уже декілька поколінь читачів приваблює до себе саме сила думки героїв А. Конан Дойла, їх хоробрість та самовідданість у боротьбі проти зла.
Объяснение:
Відкриєш хвіртку батьківського дому
Для щирої, відвертої розмови
Й відчуєш зразу квітів аромати,
Які щедротно посадила моя мати.
Блакить фіалок, айстр пишні гірлянди,
Півонії, тюльпани, лілії, троянди...
Палахкотить обійстя все квітками,
Які насіяли дбайливо руки мами.
У квітнику цім виросли дві доні,
Що розлетілися, обравши свої долі.
Проте життя в буденному зеніті
Манить до викоханих серцем мами квітів.
Без вороття і зими, і літа будуть минати,
Та стежка приведе в родинну хату.
Онуки й правнуки, мов квіти щастя й втіхи,
Збагатять сад бабусі радістю і сміхом.