Мольєр Жан Батіст у комедії "Міщанин-шляхтич" висміює дурість Журдена, який хотів вибратись у "вищий" світ. Автор намагається показати, наскільки низькою та дурною може бути навіть багата людина, яка вважає, що за гроші можна купити все, навіть розум. Автор висміює та засуджує не конкретну людину, а прагнення наслідувати життя вищого світу, при цьому нічого не роблячи для зміни внутрнішнього світу.
Головне не в титулі, не в костюмі, — стверджує Мольєр. Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.
Задремали звезды золотые,
Задрожало зеркало затона,
Брезжит свет на заводи речные
И румянит сетку небосклона.
Улыбнулись сонные березки,
Растрепали шелковые косы.
Шелестят зеленые сережки,
И горят серебряные росы.
У плетня заросшая крапива
Обрядилась ярким перламутром
И, качаясь, шепчет шаловливо:
"С добрым утром!"
Олицетворение:
1)"Задремали звезды золотые,
Задрожало зеркало затона, "
2)"Улыбнулись сонные березки,
Растрепали шелковые косы. "
3)"У плетня заросшая крапива
Обрядилась ярким перламутром
И, качаясь, шепчет шаловливо: "
Аллитерация
1)" шепчет шаловливо",
2)Растрепали шелковые косы. Шелестят зеленые сережки,"
Метафора
1) "И румянит сетку небосклона."
Мольєр Жан Батіст у комедії "Міщанин-шляхтич" висміює дурість Журдена, який хотів вибратись у "вищий" світ. Автор намагається показати, наскільки низькою та дурною може бути навіть багата людина, яка вважає, що за гроші можна купити все, навіть розум. Автор висміює та засуджує не конкретну людину, а прагнення наслідувати життя вищого світу, при цьому нічого не роблячи для зміни внутрнішнього світу.
Головне не в титулі, не в костюмі, — стверджує Мольєр. Честь і достоїнство, розум і освіченість не купуються.
Объяснение: