На уроці зарубіжної літератури ми прочитали твір Антуана де-Сента Екзюпері "Маленький принц". За жанром це казка. У ній розповідається про маленького хлопчика, який був дуже добрим та лагідним, любив природу, квіти та життя. У цього маленького принца була своя власна квітка, яку він доглядав - чарівна роза. На протязі усього твору описуються різні пригоди, у які потрапляв хлопчик. Він був дуже наївним та вважав усіх людей добрими й щирими, та не знав, що у світі існує жорстокість. Я прочитав(ла) декілька книжок А. Екзюпері, але казка "Маленький принц" мені сподобалася найбільше, тому що вона "пахне дитинством, щирістю, лагідністю, ніжністю", вона ніби пронизана якимось чарівними барвами. У творі описаний світ, який здатна придумати, уявити та побачити власне сама дитина, а не дорослий, бо у дітей, зазвичай, краще розвинена уява та фантазія. Особисто мене казка А. Екзюпері "Маленький принц" навчила, що треба любити природу, берегти її, у будь-якій ситуації завжди залишатися людиною, а не звірям, поважати дорослих та бути чемним з ними, а ще, дуже добре, якщо ви будете залишитися в душі дитиною все життя, адже це так чудово, коли не маєш стількох проблем, ні про що не думаєш, завжди радієш життю, не дивлячись ні на що. Тому я бажаю Вам, щоб Ви залишилася саме такими, та отримати гарну оцінку за твір))
Стихотворение «Выхожу один я на дорогу…» построено на контрасте. Автор осознанно противопоставляет красоту ночной природы, от которой веет умиротворением, и собственное душевное состояние, пытаясь найти ответ на вопрос, почему же ему так больно и грустно. Его выводы неутешительны, так как поэт признается, что утратил радоваться и ощущать себя по-настоящему счастливым человеком. «Уж не жду от жизни ничего я, и не жаль мне ничуть», — подводит итоги поэт. И при этом отмечает, что его самая заветная мечта – свобода и покой.У Лермонтова подобное душевное состояние с учетом его беспокойной и деятельной натуры ассоциируется лишь со смертью. Но даже такой исход событий его не удовлетворяет, так как физическое прекращение существования является для поэта равносильным полному забвению.
На протязі усього твору описуються різні пригоди, у які потрапляв хлопчик. Він був дуже наївним та вважав усіх людей добрими й щирими, та не знав, що у світі існує жорстокість.
Я прочитав(ла) декілька книжок А. Екзюпері, але казка "Маленький принц" мені сподобалася найбільше, тому що вона "пахне дитинством, щирістю, лагідністю, ніжністю", вона ніби пронизана якимось чарівними барвами. У творі описаний світ, який здатна придумати, уявити та побачити власне сама дитина, а не дорослий, бо у дітей, зазвичай, краще розвинена уява та фантазія.
Особисто мене казка А. Екзюпері "Маленький принц" навчила, що треба любити природу, берегти її, у будь-якій ситуації завжди залишатися людиною, а не звірям, поважати дорослих та бути чемним з ними, а ще, дуже добре, якщо ви будете залишитися в душі дитиною все життя, адже це так чудово, коли не маєш стількох проблем, ні про що не думаєш, завжди радієш життю, не дивлячись ні на що.
Тому я бажаю Вам, щоб Ви залишилася саме такими, та отримати гарну оцінку за твір))
Стихотворение «Выхожу один я на дорогу…» построено на контрасте. Автор осознанно противопоставляет красоту ночной природы, от которой веет умиротворением, и собственное душевное состояние, пытаясь найти ответ на вопрос, почему же ему так больно и грустно. Его выводы неутешительны, так как поэт признается, что утратил радоваться и ощущать себя по-настоящему счастливым человеком. «Уж не жду от жизни ничего я, и не жаль мне ничуть», — подводит итоги поэт. И при этом отмечает, что его самая заветная мечта – свобода и покой.У Лермонтова подобное душевное состояние с учетом его беспокойной и деятельной натуры ассоциируется лишь со смертью. Но даже такой исход событий его не удовлетворяет, так как физическое прекращение существования является для поэта равносильным полному забвению.
Объяснение: