Практическое задание. Образы градоначальников (Произведение: "История одного города") Представить «портреты градоначальников», описывая те черты, которые стали основой для их рисунка и которые обличал в своём творчестве писатель.
План анализа образов градоначальников
1. Фамилия, имя, отчество градоначальника (говорящие фамилии, фамилии-клички).
2. Внешность и черты характера.
3. Методы управления.
4. Жизнь народа в период правления градоначальника.
5. Исторические аналогии.
6. Сатирические приёмы, использованные автором для создания образа.
7. Авторская позиция.
1. Дементий Варламович Брудастый.
2. Семён Константинович Двоекуров.
3. Пётр Петрович Фердыщенко.
4. Василий Семёнович Бородавкин.
5. Иван Пантелеич Прыщ.
6. Эраст Андреевич Грустилов.
7. Угрюм-Бурчеев.
Живя в наше сложное время, наблюдая за жизнью своего народа и всего человечества, я часто задумываюсь, что ожидает всех нас в будущем.
А задумываясь над этим, я никогда не прихожу к одному и тому же решению.
Иногда мне кажется, что человечество ожидает прекрасное будущее. На Земле не будут больше войн, благодаря достижениям науки и техники человечество навсегда очистит планету от всего мусора, которым оно заполнило ее вот уже в течение нескольких веков. Все люди будут жить в гармонии с окружающим миром и природой.
Но через минуту мне кажется, что такая жизнь может наступить только в том случае, если все человечество закажет себе пропуск в астрал и через него попадут в Небесное царство.
Все мои иллюзии распадаются в то же мгновение, когда, выйдя на улицу, я вижу худые и заморенные лица пожилых людей, которые должны весь день стоять на морозе лишь для того, чтобы выпросить горсточку монет на хлеб, или когда я вижу птиц в луже нефти, или когда столько идет денег на вооружение, или когда смотрю криминальную хронику. Вот тогда мне кажется, что у человечества нет будущего или его ожидает такое будущее, что лучше бы его не было.
Но все-таки мне кажется, что мы не настолько безрассудны, чтобы допустить это. Будущее у человечества должно быть, и наше задание сделать его прекрасным.
Твір на тему Сенс життя
Щоб зрозуміти сенс свого життя, потрібно спочатку розібратися в собі самому. Життя - театр, життя – гра, життя – поле бою, - багато письменників саме такими метафорами охарактеризували своє і не тільки – життя людей. Але все це пусте, адже не все так трагічно. Сенс життя полягає в кожному кроці і в кожному зітханні людини. Щоб жити – не треба розуміти, для чого живеш. Але якщо хочеш не снувати, а саме – жити, тоді і справді важливо розібратися в змісті свого життя.
Сенс життя – що це взагалі таке? Це те - заради чого ми люди, живемо, дихаємо і робимо різні вчинки, як хороші, так і не завжди позитивні. У кожної людини є персональна думка про сенс життя. Кожна людина по-своєму унікальна і індивідуальна. Немає однакових людей – є хіба тільки схожі. Саме тому навіть у друзів – рідко збігаються думки про сенс в цілях і житті.
Для когось сенс життя полягає в тому, щоб ростити дітей, виховувати їх, радіти, дивлячись на них. Але комусь і цього мало - для кого-то спочатку важливо отримати освіту, і отримати гроші, щоб діти росли не як бур'яни на природі, а як повноцінні особистості, добре одягнені і взуті. А хтось взагалі не бачить сенсу в тому, в чому нічого не розуміє, адже кожна людина по-своєму егоїстична. У когось цього більше, а в когось трохи менше. Сенс життя – іноді поляга в самому звичайному, і разом з тим – дуже важливому вижити в цьому жорстокому світі. Вижити, заради дітей, рідних, і заради самого себе, в першу чергу. А багато - дуже амбітні, і для них мало жити і дихати, вони хочуть не заробити гроші, вони хочуть заробити їх дуже багато, вони хочуть жити, не знаючи ніякої бідності. А для багатьох - важливо не можна думати, що усі однакові. Ні, всі абсолютно різні. Сенс життя – для кожного свій, і з цим змінити нічого неможливо жити і радіти своєму життю – адже як чудово жити, не знаючи болю, не бути інвалідом, нехай і бідним – хіба не це важливо в житті? Бути задоволеним і вдячним за те, що бодай живий, і маєш дах над головою, що здоровий і повноцінний – хіба не це дуже важливо? Подяка – в першу чергу повинна бути в кожній людині - за те, що він здоровий, самодостатній, і насправді має масу можливостей, більше – ніж він думає. Життя – завжди буде віддзеркаленням того, як ми її сприймає всередині себе.
Ось чому, все – що писали письменники про сенс життя – не завжди правда, бо їх думки – це в першу чергу – віддзеркалення їх думок и цілей в їх житті.