4)Місце дії:Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена в Парижі .
5)Жанр:соціально-побутова комедія
6)Тема: Прагнення багатого баржуа Журдена потрапити до вищого товариствасхибленість пана Журдена
на шляхетності;критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класо
7)Ідея: викриття соціальних и людських вад
8)Проблематика:місце людини у суспільстві; чинники, якими це місце визначається; панівні моральні ідеали у державі; проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, людської гідності та ін.
9)Композиція:Композиція п'єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру Комедія складається з V актівЕкспозиція (дія 1): знайомство з паном Журденом, який наймає вчителів, щоб навчитися аристократичних манер
Зав’язка (дія 2): Журден хоче укласти шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Сварка вчилів через першість в освіті. Кравець одягає Журдена в кумедний костюм, переконуючи, що це «останній писк моди» серед аристократів. Журден щедро всіх винагороджує.
Розвиток дії (дія 3): Дорант обманює Журдена, витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися. Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт – міщанин, а не аристократ.
Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени, але його дружина виганяє гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у сан «мамамуші». Журден щасливий – він нарешті стане дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.
Розв’язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь щаслива з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія закінчується балетом.
Безусловно, образ Пугачева взят из реальной жизни и воплощен в художественном произведении. Историческая личность Пугачева покрыта тайнами и загадками. Его долгое время пытались убрать из истории, Екатерина запрещала народу даже говорить о нем после его казни. Но народ хранил память о своем «настоящем царе», слагал о нем песни и былины, воспевал и восхвалял его. Именно фольклор лег в основу образа Пушкинского Пугачева. Александр Сергеевич по крупицам собирал информацию о нем, ведь он был первый, кто зафиксировал образ Пугачева не только в художественном произведении, но и в трактате.
В образе Пугачева Пушкин тонко сочетает реальность и вымысел. Основываясь на информации о реально существующем человеке, он создает художественный образ, который отвечает замыслу произведения.
ответ: "Міщанин-шляхтич" анкета твору
Объяснение:
1)Автор:– Жан Батист Мольєр
2)Рік написання: 1670
3)Літературний напрямок:класицизм
4)Місце дії:Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена в Парижі .
5)Жанр:соціально-побутова комедія
6)Тема: Прагнення багатого баржуа Журдена потрапити до вищого товариствасхибленість пана Журдена
на шляхетності;критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класо
7)Ідея: викриття соціальних и людських вад
8)Проблематика:місце людини у суспільстві; чинники, якими це місце визначається; панівні моральні ідеали у державі; проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання, людської гідності та ін.
9)Композиція:Композиція п'єси підпорядкована правилу трьох єдностей: всі події відбуваються в домі пана Журдена (єдність місця) впродовж однієї доби (єдність часу), розвиток сюжету зосереджується навколо особи головного героя (єдність дії), переважна більшість героїв є носіями однієї домінуючої риси характеру Комедія складається з V актівЕкспозиція (дія 1): знайомство з паном Журденом, який наймає вчителів, щоб навчитися аристократичних манер
Зав’язка (дія 2): Журден хоче укласти шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Сварка вчилів через першість в освіті. Кравець одягає Журдена в кумедний костюм, переконуючи, що це «останній писк моди» серед аристократів. Журден щедро всіх винагороджує.
Розвиток дії (дія 3): Дорант обманює Журдена, витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися. Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт – міщанин, а не аристократ.
Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени, але його дружина виганяє гостей. З’являється переодягнений Ков’єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у сан «мамамуші». Журден щасливий – він нарешті стане дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.
Розв’язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь щаслива з Ков’єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія закінчується балетом.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-analiz
10)Герої:Пан Журден,
Пані Журден,
Люсіль, їх дочка,
Клеонт, закоханий в Люсіль
Доримена, маркіза.
Дорант, граф, закоханий в Доримену
Ніколь, служниця Журдена
Ковьель, слуга Клеонта
учитель музики
Учень вчителя музики.
Учитель танців.
учитель фехтування
учитель філософії
Кравець.
учень кравця
Двоє слуг.
11)Засоби комічного
Сатира, іронія, сарказм, гумор
Безусловно, образ Пугачева взят из реальной жизни и воплощен в художественном произведении. Историческая личность Пугачева покрыта тайнами и загадками. Его долгое время пытались убрать из истории, Екатерина запрещала народу даже говорить о нем после его казни. Но народ хранил память о своем «настоящем царе», слагал о нем песни и былины, воспевал и восхвалял его. Именно фольклор лег в основу образа Пушкинского Пугачева. Александр Сергеевич по крупицам собирал информацию о нем, ведь он был первый, кто зафиксировал образ Пугачева не только в художественном произведении, но и в трактате.
В образе Пугачева Пушкин тонко сочетает реальность и вымысел. Основываясь на информации о реально существующем человеке, он создает художественный образ, который отвечает замыслу произведения.