Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант.
С. Вакарчук
Буду я навчатись мови золотої
Публіцистичний стиль (від латин, publicus — суспільний, народний) — це стиль мовлення, який використовується в різних сферах суспільного життя: у газетах і журналах, на телебаченні й по радіо, у публічних політичних виступах, у діяльності партій та громадських об'єднань.
Характерні ознаки стилю: точність, конкретність, обґрунтованість; послідовність; логічність викладу; емоційність; образність; закличність; загальнодоступність.
Мета публіцистичного стилю — інформування, передача суспільно значущої інформації з одночасним впливом на читача, слухача, переконанням його в чомусь, навіюванням йому певних ідей, поглядів, спонуканням до певних вчинків, дій.
Жанри публіцистики — стаття в газеті, журналі, нарис, репортаж, інтерв'ю, фейлетон, ораторське мовлення, судова промова, виступ по радіо, телебаченню, на зборах, доповідь.
738. Прочитайте вислови. Якою темою вони об'єднані? До чого закликають автори?
1. Не дивіться на Україну як на землю своїх батьків. Дивіться на неї як на землю своїх дітей (С. Вакарчук). 2. …Юнацькі руки молоді. Вам добре б тішитись в труді. Тесать, копать, залізо б гнути, садити сад, зелені рути, плоти гонити по воді (А. Малишко). 3. …До праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими! Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожда нація і кожда історична доба… (І. Франко) 4. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, друзі! Ви підкажете мені… (В. Симоненко)
• Чи можна вважати звернення Івана Франка «інструкцією» для сучасної молоді? Чи не втратило з часом воно свою актуальність?
739. Прочитайте поради Святослава Вакарчука молоді.
Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини. Що для цього порадив би зробити я: 1. У кожного з вас має бути велика мета. Закрийте очі. Подумайте кожен про своє, чого більшого ви хотіли б досягнути. Спробуйте візуалізувати це для себе. Шимон Перес
говорив: Dream Big! Мета має бути дійсно великою. Не мрійте про грошове багатство, мрійте про велике.
2. Повірте в себе. Якщо ви не повірите в себе, ніхто у вас не повірить. Ви маєте бути щиро впевнені і вірити в те, що у вас і у всіх нас вийде.
3. Не мисліть короткостроково та лінійно. Думайте на перспективу — світ може розвиватися експоненціально.
4. Йдіть та робіть. Відразу після цієї зустрічі. Ніхто, крім вас не зробить. Ніхто. Немає царя, президента, прем’єра, який би замість вас щось зробив. Будівництво своєї країни та досягнення великої мети — це кропітка та щоденна праця. Це як будівництво стартапу. Ніхто не виграє мільярд доларів у лотерею. Не потрібно чекати перемоги при першій ітерації. Можливо, вам доведеться спробувати десятки, сотні разів. Та ви маєте вірити, що у вас все вийде!
5. Більше віддавайте. Віддавайте частину свого серця, часу, думок, ідей. Діліться. Ми взагалі живемо в open world. І я хочу, щоб Україна такою і була — відкритою. З відкритими даними.
6. Будьте послами своєї країни, де б ви не були. Позитивне реноме держави суттєво пришвидшує і реальний успіх.
Ви Завтра UA. Це три різні слова. Дуже сподіваюсь, що вони будуть пов’язані між собою. Це залежить лише від вас.
• Поясніть значення слів експоненціально, ітерація, реноме, стартап.
• Поширте думку «Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини» власними аргументами.
740. Використовуючи довідкову літературу або інтернетні джерела, виконайте етимологічний аналіз слів молодий і майбутнє.
Читая стихотворение И.З. Сурикова «Степь», представляешь себе эти бескрайние русские степи, которые описывает автор. Куда ни посмотришь – везде только волны степных трав, колыхаемые ветром, горизонт, а сверху – необъятное небо. Вокруг зной и звенящая тишина, такая, что даже колыхание травы кажется звуком.
Автор использует лексический повтор, чтобы передать единообразие природы: «степь да небо», «степь, всё степь». Трижды повторяются слова «едешь, едешь», чтобы передать невообразимость пространства. С той же целью используется сравнительный оборот «степь да небо, точно нет им края». Бескрайность пространства Суриков передаёт также и в строках-метафорах «курганы убегают цепью», «промелькнули … ивы»… Описывая степь, поэт сравнивает её с морем: «в траве волнами ветра переливы» , «степь, как море» .
На автора единообразие природы, бесконечность степи наводят грусть: «… и взгрустнётся поневоле на таком просторе».
Всё стихотворение проникнуто чувством вольности, свободы, но в конце вся эта бесконечность однообразия надоедает, и «поневоле грустишь».
Стихотворение Сурикова «Степь» очень правдивое, написано простым языком, близким и понятным всякому человеку, видевшему русскую степь.
Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант.
С. Вакарчук
Буду я навчатись мови золотої
Публіцистичний стиль (від латин, publicus — суспільний, народний) — це стиль мовлення, який використовується в різних сферах суспільного життя: у газетах і журналах, на телебаченні й по радіо, у публічних політичних виступах, у діяльності партій та громадських об'єднань.
Характерні ознаки стилю: точність, конкретність, обґрунтованість; послідовність; логічність викладу; емоційність; образність; закличність; загальнодоступність.
Мета публіцистичного стилю — інформування, передача суспільно значущої інформації з одночасним впливом на читача, слухача, переконанням його в чомусь, навіюванням йому певних ідей, поглядів, спонуканням до певних вчинків, дій.
Жанри публіцистики — стаття в газеті, журналі, нарис, репортаж, інтерв'ю, фейлетон, ораторське мовлення, судова промова, виступ по радіо, телебаченню, на зборах, доповідь.
738. Прочитайте вислови. Якою темою вони об'єднані? До чого закликають автори?
1. Не дивіться на Україну як на землю своїх батьків. Дивіться на неї як на землю своїх дітей (С. Вакарчук). 2. …Юнацькі руки молоді. Вам добре б тішитись в труді. Тесать, копать, залізо б гнути, садити сад, зелені рути, плоти гонити по воді (А. Малишко). 3. …До праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими! Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожда нація і кожда історична доба… (І. Франко) 4. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, друзі! Ви підкажете мені… (В. Симоненко)
• Чи можна вважати звернення Івана Франка «інструкцією» для сучасної молоді? Чи не втратило з часом воно свою актуальність?
739. Прочитайте поради Святослава Вакарчука молоді.
Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини. Що для цього порадив би зробити я: 1. У кожного з вас має бути велика мета. Закрийте очі. Подумайте кожен про своє, чого більшого ви хотіли б досягнути. Спробуйте візуалізувати це для себе. Шимон Перес
говорив: Dream Big! Мета має бути дійсно великою. Не мрійте про грошове багатство, мрійте про велике.
2. Повірте в себе. Якщо ви не повірите в себе, ніхто у вас не повірить. Ви маєте бути щиро впевнені і вірити в те, що у вас і у всіх нас вийде.
3. Не мисліть короткостроково та лінійно. Думайте на перспективу — світ може розвиватися експоненціально.
4. Йдіть та робіть. Відразу після цієї зустрічі. Ніхто, крім вас не зробить. Ніхто. Немає царя, президента, прем’єра, який би замість вас щось зробив. Будівництво своєї країни та досягнення великої мети — це кропітка та щоденна праця. Це як будівництво стартапу. Ніхто не виграє мільярд доларів у лотерею. Не потрібно чекати перемоги при першій ітерації. Можливо, вам доведеться спробувати десятки, сотні разів. Та ви маєте вірити, що у вас все вийде!
5. Більше віддавайте. Віддавайте частину свого серця, часу, думок, ідей. Діліться. Ми взагалі живемо в open world. І я хочу, щоб Україна такою і була — відкритою. З відкритими даними.
6. Будьте послами своєї країни, де б ви не були. Позитивне реноме держави суттєво пришвидшує і реальний успіх.
Ви Завтра UA. Це три різні слова. Дуже сподіваюсь, що вони будуть пов’язані між собою. Це залежить лише від вас.
• Поясніть значення слів експоненціально, ітерація, реноме, стартап.
• Поширте думку «Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини» власними аргументами.
740. Використовуючи довідкову літературу або інтернетні джерела, виконайте етимологічний аналіз слів молодий і майбутнє.
Объяснение:
Читая стихотворение И.З. Сурикова «Степь», представляешь себе эти бескрайние русские степи, которые описывает автор. Куда ни посмотришь – везде только волны степных трав, колыхаемые ветром, горизонт, а сверху – необъятное небо. Вокруг зной и звенящая тишина, такая, что даже колыхание травы кажется звуком.
Автор использует лексический повтор, чтобы передать единообразие природы: «степь да небо», «степь, всё степь». Трижды повторяются слова «едешь, едешь», чтобы передать невообразимость пространства. С той же целью используется сравнительный оборот «степь да небо, точно нет им края». Бескрайность пространства Суриков передаёт также и в строках-метафорах «курганы убегают цепью», «промелькнули … ивы»… Описывая степь, поэт сравнивает её с морем: «в траве волнами ветра переливы» , «степь, как море» .
На автора единообразие природы, бесконечность степи наводят грусть: «… и взгрустнётся поневоле на таком просторе».
Всё стихотворение проникнуто чувством вольности, свободы, но в конце вся эта бесконечность однообразия надоедает, и «поневоле грустишь».
Стихотворение Сурикова «Степь» очень правдивое, написано простым языком, близким и понятным всякому человеку, видевшему русскую степь.
Объяснение:
заранее
ОЦЕНИТЕ ЭТОТ ОТВЕТ