Работа с первой частью «Песни про купца Калашникова 1. Какова тема первой части? О чем здесь повествуется?
2. С какими персонажами мы знакомимся в первой части? Кто из них — реальные исторические личности, а кто — персонаж вымышленный?
3. Каким предстает перед нами в поэме Лермонтова царь Иван IV? Опишите его.
4. Какие черты характера царя подчеркивает автор произведения? Свой ответ подтвердите цитатами из текста.
5. Что вы можете рассказать о Кирибеевиче? — Можете ли вы назвать главную черту его характера?
6. Кто такая Алена Дмитриевна? Что мы узнаем о ней со слов влюбленного Кирибеевича?
подвиг-Геракл и гидра
Надев на себя шкуру немейского льва, Геракл отправляется выполнять второе распоряжение Эврисфея - убить лернейскую гидру, которая похищала скот и опустошала земли в окрестностях Лерны. У нее было 9 голов, из них одна - бессмертная. Когда Геракл отрубал одну из голов, на ее месте вырастали две. На гидре выполз Каркин - огромный рак и вцепился Гераклу в ногу. Но Геракл растоптал его и призвал на Иолая (своего племянника, ставшего с этого времени верным спутником Геракла) , который прижигал свежие раны гидры горящими головнями, так что головы уже не отрастали вновь. Отрубив последнюю, бессмертную голову, Геракл закопал ее в землю и привалил тяжелым камнем. Разрубив туловище гидры, Геракл погрузил острия своих стрел в ее смертоносную желчь (Apollod II 5 2). Эврисфей отказался включить этот подвиг в число 10, предназначенных выполнить Гераклу т. к. ему
Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина і кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.
Так що ж це таке — кохання? З цього приводу є багато думок і визначень. Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно.
Але не всім людям від природи дано кохати. Дехто проживає життя, так і не пізнавши сили цього надзвичайного почуття, почуття, якого не купиш ні за які гроші. Воно або є, або його немає, і примусити себе кохати ніхто не може. Кохання не можна запланувати, воно не буває з примусу. Це надзвичайно тонке почуття, яке може зруйнувати необережне слово, погляд. Воно вривається в життя раптово, навіть коли не чекаєш, навіть коли це тобі не потрібно. Це як мана, як раптове оп'яніння. З приходом кохання життя набирає сенсу, повноти, з людиною відбуваються метаморфози: вона співає, хоче слухати поезію, починає малювати, писати твори, музику, починає по-іншому бачити небо, квіти, зелень. Людина ніби в оп'янінні, емоції переважають над розумом. Кохання — це робота серця, емоцій, духу.
Дуже часто кохання буває одностороннім, і тоді воно перетворюєть ся на муку, причому ця мука теж найчастіше буває надзвичайної сили. У коханні налито не лише меду, а й отрути. Цікаво, що кохання ніби проходить кілька етапів, найчастіше три. Спочатку це платонічне замилування, романтика, квіти, музика. Пізніше — пристрасть, а потім — довіра, прив'язаність, спорідненість душ. Люди стають інколи ріднішими ніж брати і сестри по крові.