Багато авторів писали про таких людей але найкраще до цієї справи підійшов мольєр автор комедії “міщанин-шляхтич”. у цій поезії він показує нам всю силу людської віри і бажання стати кращим. але є багато людей які бажають занадто багато таким і був головний герой цьої комедії, пан журден. він собі поставив на мету сати кращим від усіх інших, бути розумнішим за всіх і багатшим. саме через його бажання до знань він наймає усіх вчителів, які були у його місті. він старанно вчив фелософію, фехтування, історію і багато іншого. можна сказати, що ця людина була зациклена на знаннях але все те, що вінхотів вивчити за пару днів люди вчаться усе соє життя. журден нерозумів яким він був жалюгідним перед іншими. чоловік усе своє життя хотів стати дворянином. він думав, що получить цей титула заплативши але це було не так. хоча він був досить багатий і заможний, чоловік дбає про свою дочку самостійно і хоче, щоб у неї склалося краще майбутнє ніж у нього . журден хотів щоб вона непросто була заможною у майбутньому, а щоб носила титул графин. саме це він вважав найбільшою пошаною перед людьми. оскільки розумів, що гроші є у багатьох а титул тільки обраних. думається, що жульєн був помішаний на тому титлі .він заради цього готовий вирвати свою дочку з рук коханого чоловіка і віддати її заміж за графа доранта, який був насправді авантюристом. головною ідеєю твору мольєра є розмова між журденом і коханим його дочки клеонта, в якій мова йде про то , що журден живе примарним життям, він у погоні за титулом і видає себе не за того ким він є насправді. я вважаю, що своєю комедією мольєр хоче нас переконати в тому, що головне у житті людини це не її місце у суспілстві а її . і твір є дуже актуальним у теперішньому світі, оскільки люди , які нічого собою не придставляють, бажають отримати вище місце у світі. але це не є головним у людини, а саме честь, справедливісь і людяність є тими рисами людини яких треба прагнути усе життя, а не жити мріями.
Бабушка послала семилетнего автора в лес за земляникой. Она хотела продать ягоду и купить то, что нужно для дома и для него пряник - коня с розовой гривой, мечту каждого мальчишки. Он набрал ягод, но поддался на уговоры таких же, как он, пацанов и съел землянику. Наложил в корзинку травы, а сверху бросил немного ягоды, да еще и соседского Саньку за "науку" калачами кормил. И ягоды не собрал, и калачи украл. Бабушка уехала с утра на рынок. Днем он увидел ее в лодке, и она грозила ему кулаком. Автор пришел домой поздно, свернулся калачиком и жалел сам себя, вспоминал маму, которая утонула, и мучился. А утром пошел к бабушке просить у нее прощенья, как научил его дед. Бабушка долго ругалась, рассказывала всем, что он натворил, но все-таки дала ему тот самый пряник, красивого коня с розовой гривой! Любила его, сорванца-сироту. Рассказ учит честности, учит заботиться о близких, относиться к ним по-доброму и очень любить.
Бабушка послала семилетнего автора в лес за земляникой. Она хотела продать ягоду и купить то, что нужно для дома и для него пряник - коня с розовой гривой, мечту каждого мальчишки. Он набрал ягод, но поддался на уговоры таких же, как он, пацанов и съел землянику. Наложил в корзинку травы, а сверху бросил немного ягоды, да еще и соседского Саньку за "науку" калачами кормил. И ягоды не собрал, и калачи украл. Бабушка уехала с утра на рынок. Днем он увидел ее в лодке, и она грозила ему кулаком.
Автор пришел домой поздно, свернулся калачиком и жалел сам себя, вспоминал маму, которая утонула, и мучился. А утром пошел к бабушке просить у нее прощенья, как научил его дед. Бабушка долго ругалась, рассказывала всем, что он натворил, но все-таки дала ему тот самый пряник, красивого коня с розовой гривой!
Любила его, сорванца-сироту.
Рассказ учит честности, учит заботиться о близких, относиться к ним по-доброму и очень любить.