Рассмотрите иллюстрацию к произведению О. Уайльда «Соловей и роза» Напишите развернутый ответ на вопросы: • Как и при чего художнику удалось передать эмоциональное состояние главного героя?
Иллюстрацию прикрепила.Не писать по типу:"щпгаэвгэвгэгвэ"или"0630633073370".Будьте людьми и заработаете свои честным путём.Кстати
Від книги Пауло Коельо «Алхімік» приходять у захват навіть ті люди, які не є завзятими любителями читання. Якщо якщо вони дочитують книгу до кінця, а потім радять її всім своїм знайомим, то це реально чогось варте! У книзі «Алхімік» головним є не сюжет і навіть не жанр, а те езотеричне знання, яке автор придбав на власному життєвому досвіді і тепер намагається донести його до читача.
Цей мудрий літній бразилець зумів вирішити для себе багато питань про сенс життя. Проживши буремні роки, подорожуючи по світу, навіть кілька разів побувавши у в’язниці, він зумів переступити на вищий рівень розуміння життя. Після цього людське життя ста зрозумілим, і легко видно, що є добре, а що погано. Книга «Алхімік» вчить читача розрізняти, що в його житті важливо, а що вторинне.
Роман Пауло Коельо «Алхімік» став одним з найбільш затребуваних творів автора. Ось вже багато років у всьому світі до нього зберігається величезний інтерес. Це історія про молодого пастуха на ім’я Сантьяго. Йому довелося відмовитися від долі священика, яку вибрали для нього батьки, на користь подорожей і пошуків захованих стародавніх скарбів. Звичайний пастух діє всупереч волі близьких і авторитетних для нього людей (батьків), тому що ставить свої власні устремління і бажання понад усе. Пауло Коельо робить читачам своєї книги тонкий натяк на те, що кожна людина може домогтися успіху в житті, але тільки за однієї умови: вона точно визначить для себе, яким саме цей успіх має бути.
«Алхімік» - це розповідь про життя, про базові істини людського існування. На жаль, багато людей так і не усвідомлюють ці істини, навіть якщо до них в руки потрапляють книги, які здатні розкрити читачеві очі. Багато критиків проводять аналогії між «Алхіміком» і творами Карлоса Кастанеди. Це не випадково, бо в юності Коельо теж «перехворів» Кастанедою. Але якщо спадщина Кастанеди склала 12 товстих томів, то роман Пауло Коельо «Алхімік» обмежується лише 216 сторінками. Вся мудрість величезного великого світу здатна вміститися на грані дорогоцінного смарагду. Істини, які Коельо прагне передати своїм читачам, може зрозуміти і прийняти кожен з нас. Але осягати книги Коельо, в тому числі і «Алхіміка», необхідно не розумом, а серцем.
Сьогодні Пауло Коельо є одним з найпопулярніших людей на планеті. За офіційними підрахунками, він займає третю позицію серед письменників по популярності і попиту у світі. Його книги перекладені на 56 мов. З 1995 року він отримав 23 різні літературні премії та нагороди в різних країнах світу. Психіатрична лікарня і тюремні стіни, хіпі та паломництво назавжди залишилися в його минулому. Він був журналістом, режисером і навіть рок-зіркою. Пауло Коельо ледь не позбувся життя через наркотики. У нього все відбувалося в рамках своєї ж теорії: Коельо пізнавав життя і продовжує це робити за до дій і набуття практичного досвіду. Він вважає, що з головою зануритися в пригоди — це єдино можливий б стати мудрішим.
Звичайний пастух на ім’я Сантьяго відшукав свої скарби, і автор «Алхіміка» теж. Його неприборкана дитяча мрія стати великою людиною і письменником втілилася в реальність. Адже життя щедре і прихильне лише до тих, хто слідує своїй долі. Мільйони шанувальників вважають, що «Алхімік» — це найважливіший з творів Пауло Коельо і одна з кращих книг нашого часу. Це зовсім не дитяча казочка про пастуха, як багато хто вважає, ще не прочитавши роман. «Алхімік» — це серйозна філософська книга про те, як бути особистістю, як досягати втілення своїх бажань і поставлених цілей, про ту любов і внутрішню силу, які є в кожному з нас. Заслуга Пауло Коельо в тому, що він уміє подати складні послання мудрості у невимушеній, красивій формі художньої книги. Отже, раджу всім звернути увагу на «Алхіміка» та інші книги Пауло Коельо.
Роман "Айвенго" - один з кращих творів Вальтера Скотта.
У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших часів феодалізму. В основу роману покладено традиційне для В. Скотта переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара - лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежать від розвитку історичних подій.
Конфлікт розгортається між двома ворогуючими таборами: норманами, які завоювали Англію в кінці XI століття, та англосаксами, які володіли нею вже впродовж кількох століть, витіснивши, у свою чергу, племена бриттів. Герой діє на тлі мальовничих історичних подій, він відданий кодексу честі, у будь-якій ситуації поводиться відповідно до почуття обов'язку й зберігає вірність прекрасній коханій. Айвенго - справжній лицар, оскільки здійснює всі вчинки, що відповідають лицарському кодексу честі.
Побудований на захоплюючому відгадуванні загадок, що послідовно виникають (таємниця сина Седріка Сакса, таємниця пілігрима, таємниця Лицаря, Позбавленого Спадку, таємниця Чорного Лицаря), роман поєднує в собі інтригу, мальовниче видовище й філософське осмислення подій.
Справжній лицар Айвенго, якого не існувало в дійсності, та справжній лицар Річард Левове Серце, чий історичний образ, м'яко кажучи, не зовсім відповідає романтичному образу необхідні Вальтеру Скотту для втілення в романі власних ідей, причому він прекрасно усвідомлює те, що реальний Річард І не був романтичним лицарем без страху й догани.
Після довгих пошуків Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провівши перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний рух історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей, є справжнім об'єктом, вартим уваги художника. Погляд Скотта на розвиток людського суспільства називають провіденціалістським (від лат. Providence - Божа воля). Тут Скотт іде слідом за Шекспіром. Історичні хроніки Шекспіра осягали національну історію, але на рівні "історії королів". Скотт перевів історичних особистостей у площину тла, а на авансцену подій вивів вигаданих персонажів, на долю яких впливає зміна епох. Таким чином, Скотт показав, що рушійною силою історії виступає народ, саме народне життя є основним об'єктом художнього дослідження Скотта. Його давнина ніколи не буває розмитою, туманною, фантастичною; Скотт є абсолютно точним у зображенні історичних реалій, тому вважається, що він розробив явище Історичного колориту, тобто майстерно показав своєрідність певної епохи. Попередники Скотта зображували історію заради історії, демонстрували свої видатні знання і таким чином збагачували знання читачів, але заради самих знань. У Скотта не так: він знає історичну епоху детально, але завжди пов'язує її з сучасними проблемами, показуючи, як подібні проблеми знаходили своє вирішення в минулому. Отже, Скотт -- творець жанру історичного роману.
Відповідь:
Від книги Пауло Коельо «Алхімік» приходять у захват навіть ті люди, які не є завзятими любителями читання. Якщо якщо вони дочитують книгу до кінця, а потім радять її всім своїм знайомим, то це реально чогось варте! У книзі «Алхімік» головним є не сюжет і навіть не жанр, а те езотеричне знання, яке автор придбав на власному життєвому досвіді і тепер намагається донести його до читача.
Цей мудрий літній бразилець зумів вирішити для себе багато питань про сенс життя. Проживши буремні роки, подорожуючи по світу, навіть кілька разів побувавши у в’язниці, він зумів переступити на вищий рівень розуміння життя. Після цього людське життя ста зрозумілим, і легко видно, що є добре, а що погано. Книга «Алхімік» вчить читача розрізняти, що в його житті важливо, а що вторинне.
Роман Пауло Коельо «Алхімік» став одним з найбільш затребуваних творів автора. Ось вже багато років у всьому світі до нього зберігається величезний інтерес. Це історія про молодого пастуха на ім’я Сантьяго. Йому довелося відмовитися від долі священика, яку вибрали для нього батьки, на користь подорожей і пошуків захованих стародавніх скарбів. Звичайний пастух діє всупереч волі близьких і авторитетних для нього людей (батьків), тому що ставить свої власні устремління і бажання понад усе. Пауло Коельо робить читачам своєї книги тонкий натяк на те, що кожна людина може домогтися успіху в житті, але тільки за однієї умови: вона точно визначить для себе, яким саме цей успіх має бути.
«Алхімік» - це розповідь про життя, про базові істини людського існування. На жаль, багато людей так і не усвідомлюють ці істини, навіть якщо до них в руки потрапляють книги, які здатні розкрити читачеві очі. Багато критиків проводять аналогії між «Алхіміком» і творами Карлоса Кастанеди. Це не випадково, бо в юності Коельо теж «перехворів» Кастанедою. Але якщо спадщина Кастанеди склала 12 товстих томів, то роман Пауло Коельо «Алхімік» обмежується лише 216 сторінками. Вся мудрість величезного великого світу здатна вміститися на грані дорогоцінного смарагду. Істини, які Коельо прагне передати своїм читачам, може зрозуміти і прийняти кожен з нас. Але осягати книги Коельо, в тому числі і «Алхіміка», необхідно не розумом, а серцем.
Сьогодні Пауло Коельо є одним з найпопулярніших людей на планеті. За офіційними підрахунками, він займає третю позицію серед письменників по популярності і попиту у світі. Його книги перекладені на 56 мов. З 1995 року він отримав 23 різні літературні премії та нагороди в різних країнах світу. Психіатрична лікарня і тюремні стіни, хіпі та паломництво назавжди залишилися в його минулому. Він був журналістом, режисером і навіть рок-зіркою. Пауло Коельо ледь не позбувся життя через наркотики. У нього все відбувалося в рамках своєї ж теорії: Коельо пізнавав життя і продовжує це робити за до дій і набуття практичного досвіду. Він вважає, що з головою зануритися в пригоди — це єдино можливий б стати мудрішим.
Звичайний пастух на ім’я Сантьяго відшукав свої скарби, і автор «Алхіміка» теж. Його неприборкана дитяча мрія стати великою людиною і письменником втілилася в реальність. Адже життя щедре і прихильне лише до тих, хто слідує своїй долі. Мільйони шанувальників вважають, що «Алхімік» — це найважливіший з творів Пауло Коельо і одна з кращих книг нашого часу. Це зовсім не дитяча казочка про пастуха, як багато хто вважає, ще не прочитавши роман. «Алхімік» — це серйозна філософська книга про те, як бути особистістю, як досягати втілення своїх бажань і поставлених цілей, про ту любов і внутрішню силу, які є в кожному з нас. Заслуга Пауло Коельо в тому, що він уміє подати складні послання мудрості у невимушеній, красивій формі художньої книги. Отже, раджу всім звернути увагу на «Алхіміка» та інші книги Пауло Коельо.
Пояснення:
Роман "Айвенго" - один з кращих творів Вальтера Скотта.
У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших часів феодалізму. В основу роману покладено традиційне для В. Скотта переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара - лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежать від розвитку історичних подій.
Конфлікт розгортається між двома ворогуючими таборами: норманами, які завоювали Англію в кінці XI століття, та англосаксами, які володіли нею вже впродовж кількох століть, витіснивши, у свою чергу, племена бриттів. Герой діє на тлі мальовничих історичних подій, він відданий кодексу честі, у будь-якій ситуації поводиться відповідно до почуття обов'язку й зберігає вірність прекрасній коханій. Айвенго - справжній лицар, оскільки здійснює всі вчинки, що відповідають лицарському кодексу честі.
Побудований на захоплюючому відгадуванні загадок, що послідовно виникають (таємниця сина Седріка Сакса, таємниця пілігрима, таємниця Лицаря, Позбавленого Спадку, таємниця Чорного Лицаря), роман поєднує в собі інтригу, мальовниче видовище й філософське осмислення подій.
Справжній лицар Айвенго, якого не існувало в дійсності, та справжній лицар Річард Левове Серце, чий історичний образ, м'яко кажучи, не зовсім відповідає романтичному образу необхідні Вальтеру Скотту для втілення в романі власних ідей, причому він прекрасно усвідомлює те, що реальний Річард І не був романтичним лицарем без страху й догани.
Після довгих пошуків Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провівши перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний рух історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей, є справжнім об'єктом, вартим уваги художника. Погляд Скотта на розвиток людського суспільства називають провіденціалістським (від лат. Providence - Божа воля). Тут Скотт іде слідом за Шекспіром. Історичні хроніки Шекспіра осягали національну історію, але на рівні "історії королів". Скотт перевів історичних особистостей у площину тла, а на авансцену подій вивів вигаданих персонажів, на долю яких впливає зміна епох. Таким чином, Скотт показав, що рушійною силою історії виступає народ, саме народне життя є основним об'єктом художнього дослідження Скотта. Його давнина ніколи не буває розмитою, туманною, фантастичною; Скотт є абсолютно точним у зображенні історичних реалій, тому вважається, що він розробив явище Історичного колориту, тобто майстерно показав своєрідність певної епохи. Попередники Скотта зображували історію заради історії, демонстрували свої видатні знання і таким чином збагачували знання читачів, але заради самих знань. У Скотта не так: він знає історичну епоху детально, але завжди пов'язує її з сучасними проблемами, показуючи, як подібні проблеми знаходили своє вирішення в минулому. Отже, Скотт -- творець жанру історичного роману.