Головним героєм роману є Дік Сенд. Хлопець рано став сиротою, позбавлений батьківської опіки та материнської ласки. Його ще малим знайшов чоловік на піщаному березі і дав йому таке ім’я.
Хлопець рано подорослішав. Цьому сприяла сирітська доля, яка загартувала його до важких випробувань. Він мріяв стати моряком, бути мудрішим та сміливішим, самому знаходити рішення. Тому у школі захоплювався географією та історією подорожей. Хотів вивчити навігацію та вищу математику. Усвідомлював своє становище, тому дав собі обіцянку «стати людиною».
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком. Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість, обачність та спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна, навчив морської справи та зробив своїми помічниками, у Африці охороняв усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі були у змові продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх друзів.
Після неймовірної подорожі він вирішив стати справжнім капітаном. Тому завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця. рохожего, который его нашел, а фамилия ему дали в память о месте, где его нашли. Мальчик был умным, в четыре года уже умел читать, писать и считать. В восемь лет он пошел юнгой на корабль, где так хорошо себя зарекомендовал, что капитан Хелл познакомил его с владельцем судна Велдоном, и тот отдал парня в школу.
В пятнадцать лет Дик ступил на палубу одного из лучших кораблей Велдона «Пилигрим» новичком-матросом. Он оказался очень ловким моряком, умным, потому когда капитан отправился на охоту за китом, то поручил корабль именно Дику Сенду
СИЛЬВИО - тридцатипятилетний офицер-дуэлянт, одержимый идеей мести. История о нем поведана Белкину неким подполковником И. Л. П., от чьего лица и ведется повествование (в инициалах подполковника легко прочитывается намек на знаменитого бретера той поры И. П. Липранди). Подполковник-рассказчик, в свою очередь, сначала описывает свое давнее личное впечатление от героя, затем пересказывает эпизод, поведанный ему графом Б***. Так что образ Сильвио последовательно отражен в самых разных зеркалах, как бы пропущен сквозь сложную систему несовпадающих точек зрения - и при этом ничуть не меняется. Неизменность героя резко подчеркнута - точно так же, как подчеркнуто его стремление казаться двойственным, странным.
Головним героєм роману є Дік Сенд. Хлопець рано став сиротою, позбавлений батьківської опіки та материнської ласки. Його ще малим знайшов чоловік на піщаному березі і дав йому таке ім’я.
Хлопець рано подорослішав. Цьому сприяла сирітська доля, яка загартувала його до важких випробувань. Він мріяв стати моряком, бути мудрішим та сміливішим, самому знаходити рішення. Тому у школі захоплювався географією та історією подорожей. Хотів вивчити навігацію та вищу математику. Усвідомлював своє становище, тому дав собі обіцянку «стати людиною».
Коли читач зустрічає героя, Дік був середній на зріст, міцно збудований, із синіми розумними та рішучими очима, обличчям хороброї та завзятої людини. Його неабияка сила волі не один раз допомагала йому. У п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд жвавий та серйозний привертав до себе увагу.
У подорожі Дік Сенд проявив себе сміливим, впевненим та рішучим моряком. Також виявилась його щедрість, ученість, хитрість, передбачливість, обачність та спритність. Юний капітан врятував негрів з тонучого човна, навчив морської справи та зробив своїми помічниками, у Африці охороняв усіх пасажирів від небезпек, Гаріса та Негори, котрі були у змові продати негрів у рабство. Пережив біль та муки, щоб врятувати своїх друзів.
Після неймовірної подорожі він вирішив стати справжнім капітаном. Тому завзято вчився. У вісімнадцять років Дік Сенд з відзнакою закінчив мореплавну школу. Одержавши диплом, став капітаном одного з суден Джеймса Уелдона. Так завдяки наполегливості та праці здійснилася найзаповітніша мрія хлопця. рохожего, который его нашел, а фамилия ему дали в память о месте, где его нашли. Мальчик был умным, в четыре года уже умел читать, писать и считать. В восемь лет он пошел юнгой на корабль, где так хорошо себя зарекомендовал, что капитан Хелл познакомил его с владельцем судна Велдоном, и тот отдал парня в школу.
В пятнадцать лет Дик ступил на палубу одного из лучших кораблей Велдона «Пилигрим» новичком-матросом. Он оказался очень ловким моряком, умным, потому когда капитан отправился на охоту за китом, то поручил корабль именно Дику Сенду
СИЛЬВИО - тридцатипятилетний офицер-дуэлянт, одержимый идеей мести. История о нем поведана Белкину неким подполковником И. Л. П., от чьего лица и ведется повествование (в инициалах подполковника легко прочитывается намек на знаменитого бретера той поры И. П. Липранди). Подполковник-рассказчик, в свою очередь, сначала описывает свое давнее личное впечатление от героя, затем пересказывает эпизод, поведанный ему графом Б***. Так что образ Сильвио последовательно отражен в самых разных зеркалах, как бы пропущен сквозь сложную систему несовпадающих точек зрения - и при этом ничуть не меняется. Неизменность героя резко подчеркнута - точно так же, как подчеркнуто его стремление казаться двойственным, странным.