синтаксический разбор предложения. Полный месяц стоял над домом и за нами Так что его не было видно и половина тени крыши столбов и плотна террасы наискость лежала на песочной дороги и газоном круге​

Путь Митраши лежал через непролазную елань. Птицы с интересом наблюдали за тем, как маленький человечек пробирается через все преграды, чтобы найти ту таинственную палестинку. За свою упрямость, злость , выдуманную взрослость приходится платить. В итоге , выбрав неправильный путь, он рискнул своей жизнью и бросил вызов судьбе, за что и поплатился. Верная собака Травка почувствовала в Митраше храбрый дух. Ей сразу вспомнился старый лесник-хозяин. Она решила во что бы то ни стало вытянуть этого человека. Настя проявила жадность в отношении к ягодам. Конечно , это ожидаемая реакция, потому что ребенок впервые в жизни вкусил сочную ягоду. Никогда нельзя терять головы, нужно здраво и четко оценивать то, что ты делаешь.

Генріх Гейне використовує такі притаманні народній пісні художні прийоми, як паралелізм, лексичні повтори, повтори словосполучень, смислові, образні, словесні контрасти й антитези, проста розмовна лексика. У тому, як поет розповідає про кохання, вражає насамперед невичерпне багатство емоцій, мистецтво передавати найвитонченіші відтінки людських почуттів та думок. Гейне широко застосовує типові для народної творчості прийоми одухотворення явищ природи: квіти, листя, дерева, небо, хмари сміються, плачуть, розмовляють з поетом. Автор порівнює свою кохану з сонцем, місяцем, голубкою, трояндою.
Майстерність поета виявилася і в особливостях віршової форми його творів, їх строфічної та ритмічної організації, в системі римування. Новацією в німецькій поезії стали використана Генріхом Гейне мала строфічна форма — в три, два або й один віршовий рядок, а також оригінальний б римування чотирирядкових строф, де римами зв'язуються лише другий та четвертий рядки, а перший і третій залишаються без співзвуччя (в історію вірша цей б увійде як прийом так званої холостої рими). Один з найпопулярніших віршових розмірів у поезії Гейне — хорей, який, на думку багатьох віршознавців, якнайкраще передає танцювально-пісенні ритми. Водночас Гейне випробовує в ритмічному ладі віршів своєї збірки також принципи нової — тонічної — системи віршування, ритміка якої тримається не на впорядкуванні наголошених і ненаголошених складів у віршовому рядку, а на однаковій в усіх рядках кількості повнонаголошених слів.