недавно я прочитал книгу. она называется "приключения тома сойера", её автор марк твен. эту повесть твен напечатал в 1876 году. когда она вышла в свет, ее успех превзошел все ожидания. но и в наше время повесть остается быть актуальной. уже более ста лет ее охотно читают. надо отметить, что прообразом главного героя стал сам писатель. "приключения тома сойера" - одна из самых веселых книг. в неи описываются многие смешные школьной жизни тома. например, когда подшутили над лысым учителем, незаметно сняв с него парик. также в книге происходят и нешуточные испытания, такие как с индейцем джо, как том и бекки потерялись в пещере.
самым главным открытием для меня стала настоящая дружба тома и гека. интересно то, что двое мальчишек проявляют настоящие мужские чувства по отношению друг к другу. том и гек настоящие авантюристы. они в самые нелепые ситуации своему неудержимому любопытству.
в повести присутствует и романтика, это отношения тома и бекки, он ухаживает за ней по всем правилам, хотя незнание анатомии подводит его, и цветок, который бросила ему девочка, он прижимает не к сердцу, а куда-то гораздо ниже (может, к желудку).
мне книга понравилась тем, что герои марка твена ценят все то, что им освободиться от взрослых правил, которые им навязывают, и жить привольно, как природа.
Биография: михаил стельмах(1912 — 1983) михайло панасович стельмах народився 24 травня 1912р. у селі дяківці літинського району на вінниччині в родині незаможного хлібороба. перші його віршові спроби на тридцяті роки, коли він по закінченні вінницького педагогічного інституту (1933) вчителює спочатку на рідному поділлі, а потім у школі села літки на київщині. паралельно з роботою вчителя стельмах працює і як збирач народнопісенних скарбів; пізніше (після великої вітчизняної війни) він деякий час вдосконалював професійні навики фольклориста на посаді наукового співробітника в інституті фольклору та етнографії ан урср. перша збірка поезій «добрий ранок» виходить під редакцією а. малишка 1941 року. перебуваючи у лавах радянської армії, м. стельмах зустрів велику вітчизняну війну. у 1941р. отримав важке поранення в голову і спину. після тривалого лікування — знову на фронті. списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «за честь батьківщини» (перший український фронт). залікувавши друге важке поранення (липень він повертається до лав захисників вітчизни і закінчує війну на німецькій землі. під час війни у воронежі та уфі вийшли під редакцією м. рильського дві збірочки фронтових віршів стельмаха «провесінь» і «за ясні зорі» (1942), в 1943р. з'явилась надрукована в уфі книжка оповідань «березовий сік» під редакцією ю. яновського. 1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще до війни великим прозовим твором. праця над ним тривала вісім років; частини твору «на нашій землі» (1949) та «великі перелоги» (1951) створили в цілокупності (після кількох «проміжних» редакцій окремих частин) об'ємний роман-хроніку під назвою «велика рідня». роман був удостоєний державної премії союзу рср і започаткував серію епічних полотен: 1957р. — роман «кров людська — не водиця», написаний до 40-річчя великого жовтня; 1959р. — роман «хліб і сіль», який разом з обома попередніми епічними творами письменника був удостоєний ленінської премії 1961р.; 1961р. — роман «правда і кривда», несподіваний своєю публіцистичною «відкритістю»; 1969р. — роман «дума про тебе». останній роман — «чотири броди» (1979, державна премія урср ім. т. г. шевченка як і «велика рідня» і «дума про тебе», об'єктом зображення має українське село 30-х років і часів великої вітчизняної війни. цей роман, який справедливо вважають творчим заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. це пояснюється тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року, сталінських репресій, атмосфери недовіри та донощицтва, що панували в ті роки, свавілля партійних керівників. поетична творчість м. стельмаха зменшується: після виходу збірок «шляхи світання» (1953) та «жито сили набирається» (1954) письменник обмежується упорядкуванням двох книг вибраного — «поезії» (1958) і «мак цвіте» (1968) — та виданням кількох книжечок для дітей. у 1957р. вийшла друком п'єса «золота метелиця», яка поклала початок низці драматичних творів: «кров людська — не водиця», 1958; «правда і кривда», 1965; «зачарований вітряк», 1966; «на івана купала (дума про морозенка)», 1966; «кум королю», 1967; «дума про любов», 1971. м стельмах — знаний далеко за межами нашої країни романіст, поет, драматург, повістяр («над черемошем», 1952; «гуси-лебеді летять», 1964; «щедрий вечір», 1967), вчений-фольклорист. був удостоєний звання героя соціалістичної праці (1972), депутат верховної ради срср ряду скликань, академік ан урср.
недавно я прочитал книгу. она называется "приключения тома сойера", её автор марк твен. эту повесть твен напечатал в 1876 году. когда она вышла в свет, ее успех превзошел все ожидания. но и в наше время повесть остается быть актуальной. уже более ста лет ее охотно читают. надо отметить, что прообразом главного героя стал сам писатель. "приключения тома сойера" - одна из самых веселых книг. в неи описываются многие смешные школьной жизни тома. например, когда подшутили над лысым учителем, незаметно сняв с него парик. также в книге происходят и нешуточные испытания, такие как с индейцем джо, как том и бекки потерялись в пещере.
самым главным открытием для меня стала настоящая дружба тома и гека. интересно то, что двое мальчишек проявляют настоящие мужские чувства по отношению друг к другу. том и гек настоящие авантюристы. они в самые нелепые ситуации своему неудержимому любопытству.
в повести присутствует и романтика, это отношения тома и бекки, он ухаживает за ней по всем правилам, хотя незнание анатомии подводит его, и цветок, который бросила ему девочка, он прижимает не к сердцу, а куда-то гораздо ниже (может, к желудку).
мне книга понравилась тем, что герои марка твена ценят все то, что им освободиться от взрослых правил, которые им навязывают, и жить привольно, как природа.