Сочинение по повести Лермонтова М.Ю. «Мцыри»(150-160 слов) План: 1. Вступление: поиски Лермонтовым идеального героя-борца.
2.Основная часть: Мцыри-как романтический герой.
героя
2)монастырь как символ неволи
3)основные черты характера юноши, которые проявляются:
а) в окружающей обстановке
б) в исповеди
в) через цепь поступков
г) через художественные средства
д) через эпиграф
4.) Внутренний мир героя, его мечты о свободе, о родине, о доле
5)Отношение автора к персонажу
7)Чем мне близок Мцыри
3.Заключение: какая общественная проблема привела автора к созданию образа​

весь модельний ряд от 5200 до 20800mah zaryadnoe.in.ua 199 грн 250 грн nutrilite  вітаміни та дієтичні добавки для всієї родини! amway.ua 4.70/5  (93.92%)  125голос[ов] лицарство – це явище, для якого характерне виключно позитивна забарвлення. практично у кожної людини це слово асоціюється з чимось хорошим і правильним. навряд чи я міг би вважатися виключенням з цього правила. я прочитав безліч різних творів, в яких стає очевидно, що лицарі являють собою добрих людей і воїнів, які дійсно здатні безкорисливо і щиро захищати інтереси інших людей, в той час ризикуючи власним життям задля такого захисту. відповідати на питання про те, чи потрібні лицарі в даний час, одночасно важко і просто. відповідь на кожне питання має бути хоча б приблизно реалістичною, відповідною очікуванням. який сенс вважати, що лицарі потрібні, якщо їх поява неможлива? однак, все-таки, я вважаю, що в сучасному світі інститут лицарства не був би зайвим. безліч людей в нашому світі, на жаль, позбавлені можливості собі самі. далеко не завжди держава виконує свої функції належним чином, нерідко люди не можуть покластися на власну країну, в якій вони платять податки. лицарі змогли б витрачати свій час і сили, щоб тим, хто найбільше потребує такої і з якоїсь причини не може скористатися послугами власної держави. яким б розвиненим не був світ, не можна сказати, що всі проблеми вирішуються. залишається багато проблем, які самі люди не можуть вирішити. саме для цього і знадобилися б лицарі.

Один из героев рассказа и. с. тургенева "бежин луг" - крестьянский мальчик павлуша. вот как описывает его автор: волосы , чёрные, глаза серые, скулы широкие, лицо бледное, рябое, рот большой. но правильный, голова большая, с пивной котёл, как говориться, тело приземистое, неуклюжее, взгляд умный, прямой. он из бедной семьи, потому что его одежда состояла из замашной рубахи и заплатанных портов. ему двенадцать лет. автор подчёркивает, что павлуша смелый: он не испугался, когда побежал за собаками; внимательный: заметил, что щука блеснула в реке, звёздочка покатилась; добрый: когда вернулся после того, как бежал за собаками, они чувствовали его доброту; заботливый: когда все начали есть картошку, он спросил у вани, почему он не ест. пока все мальчики сидели и отдыхали, павлуша был подвижным: он следил за картошкой, замечал щуку в реке, что звёздочка покатилась, когда собаки убежали, он бросился вслед за ними, бросал сучья в огонь, пошёл к реке водицы зачерпнуть. павлуша рассказывал о том, как в шаламове зачалось небесное предвиденье. он рассказывал неторопливо, спокойно, внятно. когда другие рассказывали , павлуша пытался объяснить невероятные вещи, которые, по его мнению, не могли происходить на самом деле. также мальчик отвечал на вопросы, которые задавали ему . автор относится к герою хорошо: он с самого начала выделяет павлушу среди других героев. а втору жаль, что вскоре павлуша погиб.