За час навчання у дев’ятому класі я дізнався багато нового, в тому числі прочитав величезну кількість корисних і надзвичайно цікавих літературних творів як української, так і світової літератури. Звичайно, як і з іншими життєвими явищами і досвідом, деякі твори дійсно запам’ятовуються надовго, тому що вони цікаві і захоплюючі, а інші забуваються вже незабаром після прочитання. Кажучи про мене особисто, можна відзначити, що в мене було багато як тих, так і інших. Але найбільше мене вразив твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель».
У цьому надзвичайно цікавому творі мова ведеться про так звану маленьку людину. Причому цей маленький чоловік, як мені подумалося під час прочитання, це не просто окрема особистість, це скоріше загальний образ людини, яка існувала завжди, в тому числі і в сучасному світі. Маленька людина в розумінні Гоголя – це особистість, з одного боку, повністю нешкідлива, правильна, логічна і мудра. З іншого ж боку, маленький чоловік мав деякі особливості, що робило його чужим для всіх тих, хто його оточував. Приміром, він боявся розвитку, надмірної відповідальності, не хотів приймати серйозних рішень і займатися чимось новим, чимось, чим до цього він не займався. У той же час мрія у нього була така ж маленька – купити собі шинелю. На жаль, цій мрії судилося збутися лише на один день, адже вже незабаром у маленької людини шинель просто вкрали. Більше того, йому ніхто не захотів до повернути. Все це призвело до трагічної смерті.
Цей твір мені сильно сподобався тому, що він прагне навчити чогось того, хто його читає. Насправді, вже цього не мало, адже вчить цей твір досить корисним речам. По-перше, він вчить ставитися терпимо до тих, хто вас оточує. Навіть якщо хтось від вас сильно відрізняється, це зовсім не привід насміхатися чи зневажати цю людину, адже у нього є почуття, емоції. В деяких випадках він може навіть не пережити таке ставлення. По-друге, завжди слід допомагати тим, хто опиняється у важких життєвих ситуаціях. Іноді людина не може впоратися зі своїми проблемами самостійно, тоді їй потрібно до адже і вам самим коли-небудь може знадобитися ефективна до Крім інтересу, який викликав в мене твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель», я також можу виділити його високу повчальність. Цей твір вчить ставитися до людей набагато терпиміше, спокійніше і поважніше. Письменникові вдалося показати образ людини, яка зовсім не була поганою, але чомусь страждала. Цієї людини стає дуже шкода, в цьому і полягає повчальність.
1. "Получив посланье Тани, Онегин живо тронут был". Татьяна нравится Онегину, но его разочарованная душа не на глубокое чувство и жениться он не хочет.
Быть может, чувствий пыл старинный
Им на минуту овладел;
Но обмануть он не хотел
Доверчивость души невинной.
Вместе с тем, Татьяна - серьёзный и глубокий человек. Это понимает и ценит Онегин.Обмануть Татьяну и просто завести с ней лёгкую интрижку он не может, поэтому решает поговорить с ней и объяснить всё как есть.
2. После отповеди Онегина Татьяна молча вернулась домой. Свою несчастную любовь она переживала одна, не с кем не делясь своим горем. Только её бледный и унылый вид говорил о глубине её чувств.
Что было следствием свиданья?
Увы, не трудно угадать!
Любви безумные страданья
Не перестали волновать
Младой души, печали жадной;
Нет, пуще страстью безотрадной
Татьяна бедная горит;
Ее постели сон бежит;
Здоровье, жизни цвет и сладость,
Улыбка, девственный покой,
Пропало все, что звук пустой,
И меркнет милой Тани младость:
Так одевает бури тень
Едва рождающийся день.
После встречи с Татьяной Онегин вернулся к привычному образу жизни:
А что ж Онегин? Кстати, братья!
Терпенья вашего
Его вседневные занятья
Я вам подробно опишу.
Онегин жил анахоретом:
В седьмом часу вставал он летом
И отправлялся налегке
К бегущей под горой реке;
Певцу Гюльнары подражая,
Сей Геллеспонт переплывал,
Потом свой кофе выпивал,
Плохой журнал перебирая,
И одевался...
XXXVIII. XXXIX
Прогулки, чтенье, сон глубокой,
Лесная тень, журчанье струй,
Порой белянки черноокой
Младой и свежий поцелуй,
Узде послушный конь ретивый,
Обед довольно прихотливый,
Бутылка светлого вина,
Уединенье, тишина:
Вот жизнь Онегина святая;
И нечувствительно он ей
Предался...
Татьяна не забыла Онегина, но пыталась смириться со случившимся: "Я не ропщу: зачем роптать? Не может он мне счастья дать".
Онегин тоже, по-видимому, не забыл Татьяну. Пройдёт полгода - и Онегин приедет к Татьяне на именины, что вряд ли бы произошло, если бы Татьяна была ему совсем безразлична.
3. Приглашая Онегина на именины Татьяны, Ленский обещал, что будет небольшой семейный праздник, на котором будут только близкие люди.
1. Сон, который увидела Татьяна накануне именин, предрекает грядущие события и настраивает и Татьяну, и читателей на трагическую ноту.
Во-первых, чудища, которых видит Татьяна во сне, очень напоминают гостей Татьяны: "Лай, хохот, пенье, свист и хлоп,
Людская молвь и конской топ!" (сон Татьяны);
В передней толкотня, тревога;
В гостиной встреча новых лиц,
Лай мосек, чмоканье девиц,
Шум, хохот, давка у порога,
Поклоны, шарканье гостей,
Кормилиц крик и плач детей (приезд гостей).
Во-вторых, поединок Онегина и Ленского во сне предвещает поединок Онегина и Ленского наяву и трагическое его завершение.
2. Онегин рассердился на Ленского, потому что вместо небольшого праздника попал на "пир огромный". Ему пришлось сидеть за одним столом с людьми, которыми он пренебрегал, к которым не ездил сам и которых не принимал у себя. К тому же Татьяна, увидев Онегина, так была потрясена, что едва не потеряла сознание. Гости могли бы это заметить, и это дало бы повод к пересудам.
Во всём этом Ленский не был виноват, но Онегин был зол, искал виновника своего неудобного положения и обвинил Ленского.
Он решил отомстить другу, и мести выбрал самый пошлый, такой, к какому, видимо, уже не раз прибегал в своей жизни в Петербурге: он решил заставить Ленского мучиться от ревности и стал ухаживать за Ольгой. Это закончилось дуэлью и смертью Ленского.
За час навчання у дев’ятому класі я дізнався багато нового, в тому числі прочитав величезну кількість корисних і надзвичайно цікавих літературних творів як української, так і світової літератури. Звичайно, як і з іншими життєвими явищами і досвідом, деякі твори дійсно запам’ятовуються надовго, тому що вони цікаві і захоплюючі, а інші забуваються вже незабаром після прочитання. Кажучи про мене особисто, можна відзначити, що в мене було багато як тих, так і інших. Але найбільше мене вразив твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель».
У цьому надзвичайно цікавому творі мова ведеться про так звану маленьку людину. Причому цей маленький чоловік, як мені подумалося під час прочитання, це не просто окрема особистість, це скоріше загальний образ людини, яка існувала завжди, в тому числі і в сучасному світі. Маленька людина в розумінні Гоголя – це особистість, з одного боку, повністю нешкідлива, правильна, логічна і мудра. З іншого ж боку, маленький чоловік мав деякі особливості, що робило його чужим для всіх тих, хто його оточував. Приміром, він боявся розвитку, надмірної відповідальності, не хотів приймати серйозних рішень і займатися чимось новим, чимось, чим до цього він не займався. У той же час мрія у нього була така ж маленька – купити собі шинелю. На жаль, цій мрії судилося збутися лише на один день, адже вже незабаром у маленької людини шинель просто вкрали. Більше того, йому ніхто не захотів до повернути. Все це призвело до трагічної смерті.
Цей твір мені сильно сподобався тому, що він прагне навчити чогось того, хто його читає. Насправді, вже цього не мало, адже вчить цей твір досить корисним речам. По-перше, він вчить ставитися терпимо до тих, хто вас оточує. Навіть якщо хтось від вас сильно відрізняється, це зовсім не привід насміхатися чи зневажати цю людину, адже у нього є почуття, емоції. В деяких випадках він може навіть не пережити таке ставлення. По-друге, завжди слід допомагати тим, хто опиняється у важких життєвих ситуаціях. Іноді людина не може впоратися зі своїми проблемами самостійно, тоді їй потрібно до адже і вам самим коли-небудь може знадобитися ефективна до Крім інтересу, який викликав в мене твір Миколи Гоголя під назвою «Шинель», я також можу виділити його високу повчальність. Цей твір вчить ставитися до людей набагато терпиміше, спокійніше і поважніше. Письменникові вдалося показати образ людини, яка зовсім не була поганою, але чомусь страждала. Цієї людини стає дуже шкода, в цьому і полягає повчальність.
1. "Получив посланье Тани, Онегин живо тронут был". Татьяна нравится Онегину, но его разочарованная душа не на глубокое чувство и жениться он не хочет.
Быть может, чувствий пыл старинный
Им на минуту овладел;
Но обмануть он не хотел
Доверчивость души невинной.
Вместе с тем, Татьяна - серьёзный и глубокий человек. Это понимает и ценит Онегин.Обмануть Татьяну и просто завести с ней лёгкую интрижку он не может, поэтому решает поговорить с ней и объяснить всё как есть.
2. После отповеди Онегина Татьяна молча вернулась домой. Свою несчастную любовь она переживала одна, не с кем не делясь своим горем. Только её бледный и унылый вид говорил о глубине её чувств.
Что было следствием свиданья?
Увы, не трудно угадать!
Любви безумные страданья
Не перестали волновать
Младой души, печали жадной;
Нет, пуще страстью безотрадной
Татьяна бедная горит;
Ее постели сон бежит;
Здоровье, жизни цвет и сладость,
Улыбка, девственный покой,
Пропало все, что звук пустой,
И меркнет милой Тани младость:
Так одевает бури тень
Едва рождающийся день.
После встречи с Татьяной Онегин вернулся к привычному образу жизни:
А что ж Онегин? Кстати, братья!
Терпенья вашего
Его вседневные занятья
Я вам подробно опишу.
Онегин жил анахоретом:
В седьмом часу вставал он летом
И отправлялся налегке
К бегущей под горой реке;
Певцу Гюльнары подражая,
Сей Геллеспонт переплывал,
Потом свой кофе выпивал,
Плохой журнал перебирая,
И одевался...
XXXVIII. XXXIX
Прогулки, чтенье, сон глубокой,
Лесная тень, журчанье струй,
Порой белянки черноокой
Младой и свежий поцелуй,
Узде послушный конь ретивый,
Обед довольно прихотливый,
Бутылка светлого вина,
Уединенье, тишина:
Вот жизнь Онегина святая;
И нечувствительно он ей
Предался...
Татьяна не забыла Онегина, но пыталась смириться со случившимся: "Я не ропщу: зачем роптать? Не может он мне счастья дать".
Онегин тоже, по-видимому, не забыл Татьяну. Пройдёт полгода - и Онегин приедет к Татьяне на именины, что вряд ли бы произошло, если бы Татьяна была ему совсем безразлична.
3. Приглашая Онегина на именины Татьяны, Ленский обещал, что будет небольшой семейный праздник, на котором будут только близкие люди.
1. Сон, который увидела Татьяна накануне именин, предрекает грядущие события и настраивает и Татьяну, и читателей на трагическую ноту.
Во-первых, чудища, которых видит Татьяна во сне, очень напоминают гостей Татьяны: "Лай, хохот, пенье, свист и хлоп,
Людская молвь и конской топ!" (сон Татьяны);
В передней толкотня, тревога;
В гостиной встреча новых лиц,
Лай мосек, чмоканье девиц,
Шум, хохот, давка у порога,
Поклоны, шарканье гостей,
Кормилиц крик и плач детей (приезд гостей).
Во-вторых, поединок Онегина и Ленского во сне предвещает поединок Онегина и Ленского наяву и трагическое его завершение.
2. Онегин рассердился на Ленского, потому что вместо небольшого праздника попал на "пир огромный". Ему пришлось сидеть за одним столом с людьми, которыми он пренебрегал, к которым не ездил сам и которых не принимал у себя. К тому же Татьяна, увидев Онегина, так была потрясена, что едва не потеряла сознание. Гости могли бы это заметить, и это дало бы повод к пересудам.
Во всём этом Ленский не был виноват, но Онегин был зол, искал виновника своего неудобного положения и обвинил Ленского.
Он решил отомстить другу, и мести выбрал самый пошлый, такой, к какому, видимо, уже не раз прибегал в своей жизни в Петербурге: он решил заставить Ленского мучиться от ревности и стал ухаживать за Ольгой. Это закончилось дуэлью и смертью Ленского.
Объяснение: