Бріан де Буагільбер член ордена тамплієрів, або храмовників, противник лицаря Айвенго і короля Річарда I. Колись Бріана покинула його кохана, після чого він і став храмовником, щоб мати можливість мстити. Орден забезпечував йому безкарність і давав владу над людьми. Але от не знає ні в чому відмови Бріан закохується в прекрасну єврейку Ребекку, однак та рішуче противиться його домаганням. Спочатку виключно плотські почуття переростають в нездоланну пристрасть, Буагільбер визнає перевагу Ребекки над ним, поважає її гордість і почуття власної гідності. Бріан готовий принести в жертву все, що у нього є: положення в ордені, своє славне ім’я і свою віру. Він пропонує їй виїхати з ним з країни, обіцяючи зробити її там королевою. Але прекрасна і горда язичниця, вірна своїм ідеалам честі та заповітам предків, відкидає його. І ось трибунал храмовників засуджує її до спалення на вогнищі. Бріан підказує Ребеці вимагати від трибуналу «Божого суду» — поєдинку лицарів, результат якого і вирішить долю вироку. Однак трибунал призначає Бріана захисником інтересів ордена в цьому поєдинку. Борг перед орденом і пристрасть до Ребекки борються в душі Бріана. Боротьба досягає такого напруження, що серце лицаря не витримує, і він помирає, лише розпочавши поєдинок. Як переможець, Айвенго розпоряджається по-християнськи поховати Бріана, а його замок переходить у володіння короля.
