населённый пункт основан в 1698 году. первыми жителями были ссыльные, пилившие дубовый лес (откуда и название), сплавлявшийся для нужд казанского адмиралтейства, учреждённого петром i в 1710 году. упоминался в межевых книгах (в период царствования екатерины ii) под названием пиловальный завод.
в 1703 году в пильне была возведена деревянная церковь клетского типа, впоследствии освященная в честь похвалы пресвятой богородицы. как пишет м. куроптев[3], после этого события пильна стала селом. м. куроптев отмечает, что население села оказалось незначительным,
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
населённый пункт основан в 1698 году. первыми жителями были ссыльные, пилившие дубовый лес (откуда и название), сплавлявшийся для нужд казанского адмиралтейства, учреждённого петром i в 1710 году. упоминался в межевых книгах (в период царствования екатерины ii) под названием пиловальный завод.
в 1703 году в пильне была возведена деревянная церковь клетского типа, впоследствии освященная в честь похвалы пресвятой богородицы. как пишет м. куроптев[3], после этого события пильна стала селом. м. куроптев отмечает, что население села оказалось незначительным,
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.