"...С детства привык он к полевым работам, к деревенскому быту..."
"...Переселенный в город, он не понимал, что с ним такое деется, скучал и недоумевал, как недоумевает молодой здоровый бык, которого только что взяли с нивы, где сочная трава росла ему по брюхо..."
Герасим - усердный и послушный работник:
"...усердно исполнял он свою обязанность: на дворе у него никогда ни щепок не валялось, ни copy..."
"...он их понимал, в точности исполнял все приказания..."
Герасим - строгий, угрюмый, суровый:
"...при виде грозного дворника..."
"...Вообще Герасим был нрава строгого и серьезного, любил во всем порядок; даже петухи при нем не смели драться..."
Окружающие уважают и боятся Герасима:
"...к нему на двор вора оселом* не затащишь!» Такова ходит молва о богатырской силе немого..." (оселом - то есть на аркане)
"...все в околотке очень стали уважать его..."
"...Со всей остальной челядью Герасим находился в отношениях не то чтобы приятельских, – они его побаивались, – а коротких; он считал их за своих..."
Герасим ведет себя с достоинством, знает свои права:
"...но права свои тоже знал, и уже никто не смел садиться на его место в застолице..."
Герасим - очень догадливый. Он все понимает, хотя ничего не слышит:
"...Как все глухонемые, он очень был догадлив и очень хорошо понимал, когда над ним или над ней смеялись..."
"...Герасим, <...> казалось, догадывался, что затевается что‑то для него недоброе..."
Герасим - наблюдательный человек:
"...Дорогу он хорошо заметил еще тогда, когда его везли в Москву..."
Герасим умеет невинно хитрить:
"...чуть свет был уже на дворе как ни в чем не бывало, сохраняя даже (невинная хитрость!) прежнюю унылость на лице..." (так Герасим скрывает, что Муму тайно живет у него)
Герасим - степенный, важный:
"...он сам смахивал на степенного гусака..." (степенный - то есть серьезный)
"...по‑прежнему важен и степенен..."
Герасим не любит шуток:
"...Над Герасимом, однако, глумиться не все решались: он шуток не любил, да и ее при нем оставляли в покое..."
У Герасима грубые манеры:
"...Она было хотела отказаться, но он насильно впихнул ей пряник в руку, покачал головой, пошел прочь..."
"...довела до сведения барыни грубый поступок Герасима..."
Герасим - упрямый, с ним нельзя договориться:
"...стоит этому, прости господи, лешему узнать, что Татьяну выдают за Капитона, ведь он все в доме переломает, ей‑ей. Ведь с ним не столкуешь; ведь его <...> никаким не уломаешь..."
"...И унять его нет никакой возможности; почему? потому, вы сами знаете, Гаврило Андреич, он глух и, в добаву, глуп, как пятка..."
Герасим выполняет свои обещания:
"...он сделает, коли обещал. Уж он такой… Уж коли он обещает, это наверное..."
"...он ее утопит. Уж можно быть спокойным. Коли он что обещал..."
Герасим - верующий человек:
" перед образами, тотчас же отправился он к старосте..."
Герасим не любит пьяниц:
"...Неоднократно было замечено, что Герасим терпеть не мог пьяниц. Сидя за воротами, он всякий раз бывало с негодованием отворачивался, когда мимо его неверными шагами и с козырьком фуражки на ухе проходил какой‑нибудь нагрузившийся человек..."
Дуже часто ми вживаємо в спілкуванні фразу Ф. Достоєвського «Краса врятує світ», але навряд чи хто-небудь замислювався хоч раз над її значенням. Хотілося б розібратися в цьому творі, як же все-таки працює такий механізм порятунку.
Для кожної людини будь-яка краса вимірюється по – своєму і дуже індивідуально. На мою думку, наприклад, красивим людини можна назвати не тільки за його зовнішність, а, в першу чергу, за його внутрішній світ. Якщо люди будуть дотримуватися правильної поведінки в суспільстві і вдома, слідувати загальноприйнятим принципам моралі і моральності, нести в собі позитивний заряд емоцій, дарувати добро оточуючим, то їх з повною впевненістю можна буде назвати гарними. А в разі більшості таких людей в нашому суспільстві, в світі буде обов’язково панувати радість і позитив.
Важливими також, на мій погляд, для гармонії в світі будуть і красиві вчинки людей, що приносять до нужденним в будь-якому вигляді. Ніхто не відміняв принцип «Простягни руку до близькому». Живучи за таким принципом люди, роблять світ чистішим, добрішим і краще. Адже зрозуміло всім, що агресія, злість, заздрість, зрада, ворожнеча не тільки гублять особистість людини, але і тим самим включають руйнівний механізм в світі. Чому ж не почати з себе рятувати світ !?
Добре б кожному з нас виділяти в навколишній дійсності і бачити красу, вміти радіти їй і ділитися своїм позитивом з близькими. Чим більше ми станемо звертати уваги на красу навколо нас, помічати незначні позитивні деталі, тим красивіше будемо ставати і самі. І так ми зможемо зробити красивіше весь світ.
Все це, по-моєму, повинно привести до духовного розвитку і вдосконалення особистості, що неминуче спричинить за собою і гармонію в суспільстві. Чим частіше люди будуть наводити порядок в собі, в своїх думках, вчинках з метою зробити себе красивіше, тим краще, більш згуртованими і могутніше буде наш світ!
Варіант 2
Майже всі говорять про те, що краса врятує світ. Але будь-яка людина сприймає цей вислів зі своєї точки зору. Я вважаю все, що нас оточує не просто знамениті люди, наприклад співачки актори і моделі. Вони природно дуже шикарно виглядають. Але зробити так, що б всі люди на землі були щасливі, вони не зможуть. Ми дивимося телевізор на красивих і доглянутих людей, і нам стає приємно на душі. Але є такі держави, у яких просто немає електрики, такі елементарні потіхи не доступні.
Краса оточує людей всюди, але вони не звертають на це увагу. Дорослі люди, завжди біжать, поспішають на роботу або з інших своїх справах. Біжать і не бачать красу своєї природи. Вони помічають лише тоді, коли на вулиці погана погода, і в той момент люди вважають природу не красивою.
Підлітки, і маленькі дітки вважають що, справжня краса в мобільних телефонах, планшетах, нових речах. Вони завжди дивляться тільки на віртуальний світ, а на красу навколо себе просто не звертають уваги. Ці люди можуть розглядати фото тварин з інтернету, але коли на вулиці потрібна буде до бездомним тваринам вони пройдуть повз. Світ був би добрим, якби до цього припасовували люди всіх зусиль. Якщо задатися питанням, чому у всьому всесвіті йдуть війни? У мене тільки одна відповідь. Тому що люди, не звертають свою увагу, на красу, яка його оточує. Бійці абсолютно не звертають своєї уваги на мирних жителів. Кидають бомби, де їм захочеться, не шкодуючи ні кого. Всередині людей вселилася зло і ненависть до всього оточуючого, і ці якості не дають проникнути всередину людини. Все рідше люди ходять на спектаклі в музеї, що б отримає задоволення шикарними творами мистецтва.
На ніч маленьким малюкам вже не читають добрі книжки, а вмикають телевізор, з мультфільмом який, нічому доброму не вчить, дитини, а навпаки. Я прийшла до висновку, що потрібно любити і цінувати все, що тебе оточує.
Варіант 3
Цей вислів дуже популярно і відомо, і кожна людина його знає. Пішло це все від письменника Ф. М. Достоєвського, ніхто не здогадувався, що саме цей вислів залишиться і до нашого часу.
вот ответ
Объяснение:
Герасим любит жизнь в деревне, а не в городе:
"...С детства привык он к полевым работам, к деревенскому быту..."
"...Переселенный в город, он не понимал, что с ним такое деется, скучал и недоумевал, как недоумевает молодой здоровый бык, которого только что взяли с нивы, где сочная трава росла ему по брюхо..."
Герасим - усердный и послушный работник:
"...усердно исполнял он свою обязанность: на дворе у него никогда ни щепок не валялось, ни copy..."
"...он их понимал, в точности исполнял все приказания..."
Герасим - строгий, угрюмый, суровый:
"...при виде грозного дворника..."
"...Вообще Герасим был нрава строгого и серьезного, любил во всем порядок; даже петухи при нем не смели драться..."
Окружающие уважают и боятся Герасима:
"...к нему на двор вора оселом* не затащишь!» Такова ходит молва о богатырской силе немого..." (оселом - то есть на аркане)
"...все в околотке очень стали уважать его..."
"...Со всей остальной челядью Герасим находился в отношениях не то чтобы приятельских, – они его побаивались, – а коротких; он считал их за своих..."
Герасим ведет себя с достоинством, знает свои права:
"...но права свои тоже знал, и уже никто не смел садиться на его место в застолице..."
Герасим - очень догадливый. Он все понимает, хотя ничего не слышит:
"...Как все глухонемые, он очень был догадлив и очень хорошо понимал, когда над ним или над ней смеялись..."
"...Герасим, <...> казалось, догадывался, что затевается что‑то для него недоброе..."
Герасим - наблюдательный человек:
"...Дорогу он хорошо заметил еще тогда, когда его везли в Москву..."
Герасим умеет невинно хитрить:
"...чуть свет был уже на дворе как ни в чем не бывало, сохраняя даже (невинная хитрость!) прежнюю унылость на лице..." (так Герасим скрывает, что Муму тайно живет у него)
Герасим - степенный, важный:
"...он сам смахивал на степенного гусака..." (степенный - то есть серьезный)
"...по‑прежнему важен и степенен..."
Герасим не любит шуток:
"...Над Герасимом, однако, глумиться не все решались: он шуток не любил, да и ее при нем оставляли в покое..."
У Герасима грубые манеры:
"...Она было хотела отказаться, но он насильно впихнул ей пряник в руку, покачал головой, пошел прочь..."
"...довела до сведения барыни грубый поступок Герасима..."
Герасим - упрямый, с ним нельзя договориться:
"...стоит этому, прости господи, лешему узнать, что Татьяну выдают за Капитона, ведь он все в доме переломает, ей‑ей. Ведь с ним не столкуешь; ведь его <...> никаким не уломаешь..."
"...И унять его нет никакой возможности; почему? потому, вы сами знаете, Гаврило Андреич, он глух и, в добаву, глуп, как пятка..."
Герасим выполняет свои обещания:
"...он сделает, коли обещал. Уж он такой… Уж коли он обещает, это наверное..."
"...он ее утопит. Уж можно быть спокойным. Коли он что обещал..."
Герасим - верующий человек:
" перед образами, тотчас же отправился он к старосте..."
Герасим не любит пьяниц:
"...Неоднократно было замечено, что Герасим терпеть не мог пьяниц. Сидя за воротами, он всякий раз бывало с негодованием отворачивался, когда мимо его неверными шагами и с козырьком фуражки на ухе проходил какой‑нибудь нагрузившийся человек..."
Дуже часто ми вживаємо в спілкуванні фразу Ф. Достоєвського «Краса врятує світ», але навряд чи хто-небудь замислювався хоч раз над її значенням. Хотілося б розібратися в цьому творі, як же все-таки працює такий механізм порятунку.
Для кожної людини будь-яка краса вимірюється по – своєму і дуже індивідуально. На мою думку, наприклад, красивим людини можна назвати не тільки за його зовнішність, а, в першу чергу, за його внутрішній світ. Якщо люди будуть дотримуватися правильної поведінки в суспільстві і вдома, слідувати загальноприйнятим принципам моралі і моральності, нести в собі позитивний заряд емоцій, дарувати добро оточуючим, то їх з повною впевненістю можна буде назвати гарними. А в разі більшості таких людей в нашому суспільстві, в світі буде обов’язково панувати радість і позитив.
Важливими також, на мій погляд, для гармонії в світі будуть і красиві вчинки людей, що приносять до нужденним в будь-якому вигляді. Ніхто не відміняв принцип «Простягни руку до близькому». Живучи за таким принципом люди, роблять світ чистішим, добрішим і краще. Адже зрозуміло всім, що агресія, злість, заздрість, зрада, ворожнеча не тільки гублять особистість людини, але і тим самим включають руйнівний механізм в світі. Чому ж не почати з себе рятувати світ !?
Добре б кожному з нас виділяти в навколишній дійсності і бачити красу, вміти радіти їй і ділитися своїм позитивом з близькими. Чим більше ми станемо звертати уваги на красу навколо нас, помічати незначні позитивні деталі, тим красивіше будемо ставати і самі. І так ми зможемо зробити красивіше весь світ.
Все це, по-моєму, повинно привести до духовного розвитку і вдосконалення особистості, що неминуче спричинить за собою і гармонію в суспільстві. Чим частіше люди будуть наводити порядок в собі, в своїх думках, вчинках з метою зробити себе красивіше, тим краще, більш згуртованими і могутніше буде наш світ!
Варіант 2
Майже всі говорять про те, що краса врятує світ. Але будь-яка людина сприймає цей вислів зі своєї точки зору. Я вважаю все, що нас оточує не просто знамениті люди, наприклад співачки актори і моделі. Вони природно дуже шикарно виглядають. Але зробити так, що б всі люди на землі були щасливі, вони не зможуть. Ми дивимося телевізор на красивих і доглянутих людей, і нам стає приємно на душі. Але є такі держави, у яких просто немає електрики, такі елементарні потіхи не доступні.
Краса оточує людей всюди, але вони не звертають на це увагу. Дорослі люди, завжди біжать, поспішають на роботу або з інших своїх справах. Біжать і не бачать красу своєї природи. Вони помічають лише тоді, коли на вулиці погана погода, і в той момент люди вважають природу не красивою.
Підлітки, і маленькі дітки вважають що, справжня краса в мобільних телефонах, планшетах, нових речах. Вони завжди дивляться тільки на віртуальний світ, а на красу навколо себе просто не звертають уваги. Ці люди можуть розглядати фото тварин з інтернету, але коли на вулиці потрібна буде до бездомним тваринам вони пройдуть повз. Світ був би добрим, якби до цього припасовували люди всіх зусиль. Якщо задатися питанням, чому у всьому всесвіті йдуть війни? У мене тільки одна відповідь. Тому що люди, не звертають свою увагу, на красу, яка його оточує. Бійці абсолютно не звертають своєї уваги на мирних жителів. Кидають бомби, де їм захочеться, не шкодуючи ні кого. Всередині людей вселилася зло і ненависть до всього оточуючого, і ці якості не дають проникнути всередину людини. Все рідше люди ходять на спектаклі в музеї, що б отримає задоволення шикарними творами мистецтва.
На ніч маленьким малюкам вже не читають добрі книжки, а вмикають телевізор, з мультфільмом який, нічому доброму не вчить, дитини, а навпаки. Я прийшла до висновку, що потрібно любити і цінувати все, що тебе оточує.
Варіант 3
Цей вислів дуже популярно і відомо, і кожна людина його знає. Пішло це все від письменника Ф. М. Достоєвського, ніхто не здогадувався, що саме цей вислів залишиться і до нашого часу.
Объяснение: