Це була його власна кімната. Без сумніву. Але вона дивовижно змінилася. Всі стіни й стеля були прикрашені живими рослинами, і кімната скидалася на ліс. Яскраві блискучі ягоди весело визирали із зеленого листя. Свіжі тверді листи гостролисту, омели й плюща блищали, як маленькі дзеркальця, розвішені на гілках, а в каміні горіло таке яскраве полум’я, якого цей понурий камінь не знав ні за часів Скруджа, ні за часів Марлі, ані протягом багатьох і багатьох холодних зим. На підлозі величезною купою, що скидалась на трон, були складені смажені індички, гусаки, кури, дичина, свинячі окости, великі шматки яловичини, молочні поросята, гірлянди сосисок, смажені пиріжки, різдвяні пудинґи, діжки з устрицями, гарячі каштани, рум’яні яблука, соковиті апельсини, ароматні груші, величезні пироги з лівером і паруючі чаші з пуншем, запашні випари якого стелилися в повітрі, як туман. І на цьому троні невимушено й величаво сидів такий веселий і сяючий велетень, що досить було глянути на нього – і аж серце раділо. У руці в нього був смолоскип, трохи схожий за формою на ріг достатку, і він підняв його високо над головою, щоб освітити Скруджа, коли той просунув голову в двері.
Акакий Акакиевич в повести ''Шинель'' — это ''маленький человек'', одинокий и беззащитный. Он становился жертвой человеческого безразличия и жестокости. Он не обладал стойким характером, был мЯгкий и добродушный человек, не умел постоять за себя. Своим внешним видом о вызывает жалость, а манера говорить и пластика движений только усиливает эту ситуацию.
Башмачников обладает тихим и спокойным темпераментом — голос его также подлежит такой характеристики. Он говорит размеренно и тихо, не обладает красноречием. Ему сложно выразить внятно свою мысль, постоянно путается в своем рассказе и сбивается.
Це була його власна кімната. Без сумніву. Але вона дивовижно змінилася. Всі стіни й стеля були прикрашені живими рослинами, і кімната скидалася на ліс. Яскраві блискучі ягоди весело визирали із зеленого листя. Свіжі тверді листи гостролисту, омели й плюща блищали, як маленькі дзеркальця, розвішені на гілках, а в каміні горіло таке яскраве полум’я, якого цей понурий камінь не знав ні за часів Скруджа, ні за часів Марлі, ані протягом багатьох і багатьох холодних зим. На підлозі величезною купою, що скидалась на трон, були складені смажені індички, гусаки, кури, дичина, свинячі окости, великі шматки яловичини, молочні поросята, гірлянди сосисок, смажені пиріжки, різдвяні пудинґи, діжки з устрицями, гарячі каштани, рум’яні яблука, соковиті апельсини, ароматні груші, величезні пироги з лівером і паруючі чаші з пуншем, запашні випари якого стелилися в повітрі, як туман. І на цьому троні невимушено й величаво сидів такий веселий і сяючий велетень, що досить було глянути на нього – і аж серце раділо. У руці в нього був смолоскип, трохи схожий за формою на ріг достатку, і він підняв його високо над головою, щоб освітити Скруджа, коли той просунув голову в двері.
Объяснение:
почітай цей уривок та й запиши де він опинився
Акакий Акакиевич в повести ''Шинель'' — это ''маленький человек'', одинокий и беззащитный. Он становился жертвой человеческого безразличия и жестокости. Он не обладал стойким характером, был мЯгкий и добродушный человек, не умел постоять за себя. Своим внешним видом о вызывает жалость, а манера говорить и пластика движений только усиливает эту ситуацию.
Башмачников обладает тихим и спокойным темпераментом — голос его также подлежит такой характеристики. Он говорит размеренно и тихо, не обладает красноречием. Ему сложно выразить внятно свою мысль, постоянно путается в своем рассказе и сбивается.