1) Генрі Водсворт Лонгфелло (англ. Henry Wadsworth Longfellow) (27 лютого 1807, Портленд (Мен) — 24 березня 1882, Кембридж (Массачусетс)) — американський поет. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів.
2)Колумб: Кінець 15 століття став початком епохи великих відкриттів. 1492 року, після декількох років пошуків «спонсорів», на пошуки коротшого шляху до Індії вирушив на трьох каравелах під іспанським прапором генуезець Христофор Колумб. Так була відкрита Америка для європейців.
3)Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.
4)«Пісня про Гайава́ту» (англ. The Song of Hiawatha) — класична пам'ятка світової літератури пера американського поета та перекладача Генрі Лонгфелло.
Її будова і віршований розмір (чотиристопний хорей) запозичені з карельського епосу «Калевала»[1].
Була видана в США в листопаді 1855 року і відразу прийнята широким колом читачів. Відтоді її багаторазово перевидавали[2] (за півроку після першого видання книгу перевидали 30 разів і переклали майже всіма європейськими мовами). Епічна поема Генрі Лонгфелло, в основі якої легенди індіанців ірокезів та оджибве. Лонгфелло назвав як джерела своєї поеми роботи етнографа Генрі Роу Скулкрафта (англ. Henry Rowe Schoolcraft), зокрема, книги «Алгікські Дослідження» (англ. Algic Researches) та «Історія, умови життя та перспективи індіанських племен США» (англ. History, Condition and Prospects of the Indian Tribes of the United States).
5)Міф або міт[1] (від грец. μύθος, буквально «оповідь», «розповідь», «сказання») — оповідь, що пояснює походження певних елементів світобудови чи світу загалом через емоційно-чуттєві о́брази. Міф є основою різних релігійних систем, фольклорних традицій, художньої творчості. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, культури, соціальної групи, яка лежить в основі характерного їм світогляду.
6)За жанром «Пісня про Гайавату» - це епічна поема.
7)На території Північної Америки
8)Не змогла знайти
9)Гайавата (англ. Hiawatha, також вдомий як Айенвата (англ. Ayenwatha), Айонвата (англ. Aiionwatha), або Гайенвата (Haiëñ'wa'tha на мові онондага) вождь корінних американців доколоніальної епохи та один з лідерів Конфедерації Ірокезів.
Лермонтов служил на Кавказе дважды. В 1837 году не принимал участия в военных действиях, в 1840 году - пришлось. В 1840 поэт был участником войны против горцев. С одной стороны, он сочувствовал свободолюбивому народу, с другой - понимал, что только великая Россия может дать мир : " И божья благодать сошла на Грузию ! она цвела с тех пор в тени своих садов, не опасаяся врагов, за гранью дружеских штыков ". Лермонтов научился мыслить по -государственному, масштабно В 1837 Лермонтова чиновники хотели отправить на службу к Вельяминову, который должен был воевать за Кубанью. Лермонтов так бы легче заслужил прощение от царя. К тому же, намечался смотр в Геленжике. Но Лермонтов заболел и опоздал на этот смотр. Литературовед Андронников считает, что Лермонтов просто не хотел встречаться со своим гонителем Николаем Первым. Сей факт свидетельствует о вольнолюбивом и независимом характере поэта и верности идеалам юности. Кстати, экспедиция была отменена и Лермонтова отправили в полк, наблюдавший за одной из провинций. . Вскоре Лермонтов понял, что пользы от его службы никакой и подал в отставку. В 1840 году за дуэль с де Барантом Лермонтов сослали на Кавказ, и он участвовал в сражении с чеченцами. Лермонтов отказался от должности командира взвода и стал адъютантом у Галафеева. Адъютанты наблюдали за передвижениями противника и сами руководили боем. Видимо, Лермонтов не только пороха не боялся, но и был зорким, решительным , внимательным, ибо эти качества были необходимы для выполнения подобных операций.. Кстати, когда Михаил Юрьевич отказывался от командира взвода, он понимал, что не будет принимать участия в карательных операциях против чеченцев ( аулы после захвата вытаптывались казаками и поджигались, а руководили этим командиры). Лермонтов умел брать ответственность на себя. Когда был ранен сотник, Михаил Юрьевич стал руководить с успехом конным отрядом . Его должны были бы наградить золотой саблей и вернуть в гвардию, но император лично вычеркнул из списка.. Будучи по характеру воином, Лермонтов все же хотел честно заслужить отставку. Но далее была дуэль с Мартыновым и смерть. Подводя итоги, можно сказать, что Кавказ выковал личность поэта, расширил его знания и кругозор, сделал его настоящим борцом, бойцом, мужчиной.. Лермонтов одинаково владел и пером, и оружием, стремился к справедливости и был человеком чести.
1) Генрі Водсворт Лонгфелло (англ. Henry Wadsworth Longfellow) (27 лютого 1807, Портленд (Мен) — 24 березня 1882, Кембридж (Массачусетс)) — американський поет. Автор «Пісні про Гайавату» та інших поем і віршів.
2)Колумб: Кінець 15 століття став початком епохи великих відкриттів. 1492 року, після декількох років пошуків «спонсорів», на пошуки коротшого шляху до Індії вирушив на трьох каравелах під іспанським прапором генуезець Христофор Колумб. Так була відкрита Америка для європейців.
3)Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.
4)«Пісня про Гайава́ту» (англ. The Song of Hiawatha) — класична пам'ятка світової літератури пера американського поета та перекладача Генрі Лонгфелло.
Її будова і віршований розмір (чотиристопний хорей) запозичені з карельського епосу «Калевала»[1].
Була видана в США в листопаді 1855 року і відразу прийнята широким колом читачів. Відтоді її багаторазово перевидавали[2] (за півроку після першого видання книгу перевидали 30 разів і переклали майже всіма європейськими мовами). Епічна поема Генрі Лонгфелло, в основі якої легенди індіанців ірокезів та оджибве. Лонгфелло назвав як джерела своєї поеми роботи етнографа Генрі Роу Скулкрафта (англ. Henry Rowe Schoolcraft), зокрема, книги «Алгікські Дослідження» (англ. Algic Researches) та «Історія, умови життя та перспективи індіанських племен США» (англ. History, Condition and Prospects of the Indian Tribes of the United States).
5)Міф або міт[1] (від грец. μύθος, буквально «оповідь», «розповідь», «сказання») — оповідь, що пояснює походження певних елементів світобудови чи світу загалом через емоційно-чуттєві о́брази. Міф є основою різних релігійних систем, фольклорних традицій, художньої творчості. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, культури, соціальної групи, яка лежить в основі характерного їм світогляду.
6)За жанром «Пісня про Гайавату» - це епічна поема.
7)На території Північної Америки
8)Не змогла знайти
9)Гайавата (англ. Hiawatha, також вдомий як Айенвата (англ. Ayenwatha), Айонвата (англ. Aiionwatha), або Гайенвата (Haiëñ'wa'tha на мові онондага) вождь корінних американців доколоніальної епохи та один з лідерів Конфедерації Ірокезів.
10)Із "Пісні про Гайявату"
В 1840 поэт был участником войны против горцев. С одной стороны, он сочувствовал свободолюбивому народу, с другой - понимал, что только великая Россия может дать мир : " И божья благодать сошла на Грузию ! она цвела с тех пор в тени своих садов, не опасаяся врагов, за гранью дружеских штыков ". Лермонтов научился мыслить по -государственному, масштабно
В 1837 Лермонтова чиновники хотели отправить на службу к Вельяминову, который должен был воевать за Кубанью. Лермонтов так бы легче заслужил прощение от царя. К тому же, намечался смотр в Геленжике. Но Лермонтов заболел и опоздал на этот смотр. Литературовед Андронников считает, что Лермонтов просто не хотел встречаться со своим гонителем Николаем Первым. Сей факт свидетельствует о вольнолюбивом и независимом характере поэта и верности идеалам юности. Кстати, экспедиция была отменена и Лермонтова отправили в полк, наблюдавший за одной из провинций.
. Вскоре Лермонтов понял, что пользы от его службы никакой и подал в отставку.
В 1840 году за дуэль с де Барантом Лермонтов сослали на Кавказ, и он участвовал в сражении с чеченцами. Лермонтов отказался от должности командира взвода и стал адъютантом у Галафеева. Адъютанты наблюдали за передвижениями противника и сами руководили боем. Видимо, Лермонтов не только пороха не боялся, но и был зорким, решительным , внимательным, ибо эти качества были необходимы для выполнения подобных операций.. Кстати, когда Михаил Юрьевич отказывался от командира взвода, он понимал, что не будет принимать участия в карательных операциях против чеченцев ( аулы после захвата вытаптывались казаками и поджигались, а руководили этим командиры).
Лермонтов умел брать ответственность на себя. Когда был ранен сотник, Михаил Юрьевич стал руководить с успехом конным отрядом . Его должны были бы наградить золотой саблей и вернуть в гвардию, но император лично вычеркнул из списка.. Будучи по характеру воином, Лермонтов все же хотел честно заслужить отставку. Но далее была дуэль с Мартыновым и смерть.
Подводя итоги, можно сказать, что Кавказ выковал личность поэта, расширил его знания и кругозор, сделал его настоящим борцом, бойцом, мужчиной.. Лермонтов одинаково владел и пером, и оружием, стремился к справедливости и был человеком чести.