У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Любовь к Родине – теплое чувство патриотизма, которое в сердце с годами. Зарождается оно с истоков: мы любим семью, дом, где сделали первые шаги. Родным становится двор с верными друзьями и улица, где встретил первую любовь.
Взрослея, начинаешь дорожить малой родиной – городом или поселком.
У каждого своя малая родина, но вместе они образуют огромную страну. Человек становится гражданином, испытывает уважение к своей стране, проникается патриотизмом.
Это все приходит со временем, когда осознаешь истинное отношение к Родине.
Оно воспитывается годами на традициях, истории, литературе. Все русские классики были истинными патриотами своей Отчизны.
К сожалению, не все сограждане искренне любят свою Родину. Некоторые в поисках лучшей жизни покидают ее навсегда. Они рассчитывают, что в чужой стране им будет комфортнее. Но не зря говорят: “где родился – там и пригодился”.
На чужбине даже через много лет ты не будешь ощущать себя как дома: там другие традиции, язык, иная духовность и ценности.
Патриотом можно быть лишь в своем Отечестве. Здесь ты испытываешь гордость за историю Родины и славные подвиги предков.
У ХІХ ст. українські землі знаходилися у складі двох імперій – Російської й Австрійської. У складі Росії було створено дев’ять губерній: Харківська, Чернігівська, Полтавська, Київська, Подільська, Волинська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська. На них проживало понад 8 млн. людей, здебільшого українців і росіян. Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття були у складі Австрійської імперії Габсбургів. Чисельність населення зазначених регіонів дорівнювала 3,5 млн. людей. За національним складом це були українці (русини), поляки, мадяри, валахи (молдавани). Соціально-економічне становище українців, особливо селян у обох імперіях було економічно важким, але суттєво відрізнялося. Для австрійців і поляків українці були чужими за культурою вірою і звичаями, їх слід було онімечити та полонізувати. У Росії кріпосницький гніт мало чим відрізнявся від рабства, але українці тут вважалися руськими, частиною єдиного народу.
Любовь к Родине – теплое чувство патриотизма, которое в сердце с годами. Зарождается оно с истоков: мы любим семью, дом, где сделали первые шаги. Родным становится двор с верными друзьями и улица, где встретил первую любовь.
Взрослея, начинаешь дорожить малой родиной – городом или поселком.
У каждого своя малая родина, но вместе они образуют огромную страну. Человек становится гражданином, испытывает уважение к своей стране, проникается патриотизмом.
Это все приходит со временем, когда осознаешь истинное отношение к Родине.
Оно воспитывается годами на традициях, истории, литературе. Все русские классики были истинными патриотами своей Отчизны.
К сожалению, не все сограждане искренне любят свою Родину. Некоторые в поисках лучшей жизни покидают ее навсегда. Они рассчитывают, что в чужой стране им будет комфортнее. Но не зря говорят: “где родился – там и пригодился”.
На чужбине даже через много лет ты не будешь ощущать себя как дома: там другие традиции, язык, иная духовность и ценности.
Патриотом можно быть лишь в своем Отечестве. Здесь ты испытываешь гордость за историю Родины и славные подвиги предков.