Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен.
Василиса Премудрая всегда заботится о Иване-царевиче, не хвастает перед ним красотой и умом. Трудится она легко и с любовью. И если бы не нужно было явиться на пир к царю в назначенное время, то и вряд ли бы она сбросила лягушачью кожу. Иван-царевича считают дурачком его братья и отец, потому что он соглашается взять в жены лягушку. Он мужественно справляется со всеми трудностями, которые выпадают на его долю. После заданий отца сшить ковер и испечь каравай, Иван-царевич все равно не доверяет своей жене и сжигает кожу. Долго горевал юноша, но все же собирается в поход и терпит все трудности. Он доверяет старику, которые дает клубок и направляет к Бабе Яге. В испытаниях раскрываются все черты русского народа в лице Царевича – бесстрашие, любовь и сила воли. Как награда, возвращается к нему Василиса Премудрая.
Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен.
Объяснение:
Василиса Премудрая всегда заботится о Иване-царевиче, не хвастает перед ним красотой и умом. Трудится она легко и с любовью. И если бы не нужно было явиться на пир к царю в назначенное время, то и вряд ли бы она сбросила лягушачью кожу.
Иван-царевича считают дурачком его братья и отец, потому что он соглашается взять в жены лягушку. Он мужественно справляется со всеми трудностями, которые выпадают на его долю.
После заданий отца сшить ковер и испечь каравай, Иван-царевич все равно не доверяет своей жене и сжигает кожу. Долго горевал юноша, но все же собирается в поход и терпит все трудности. Он доверяет старику, которые дает клубок и направляет к Бабе Яге. В испытаниях раскрываются все черты русского народа в лице Царевича – бесстрашие, любовь и сила воли. Как награда, возвращается к нему Василиса Премудрая.