Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Тарас - идеал настоящего козака. Он много лет провел на Сечи, много воевал. Потом, решил завести жену, но из его характера и поведения мы можем заключить, что сделал он это лишь для продолжения рода. Ради того, чтобы у него появились сыновья, которых он мог бы отправить, как преемников на Сечь. Спокойная, размеренная, без неудобств жизнь не для него. Он живет лишь войной. Таким, по мнению автора и должен быть настоящий козак. Для дополнения образа Гоголь описывает Тараса. Усы, оселедець, неизменная люлька, из-за которой он и погибает. Тарас считает, что "настоящий козак" должен никогда не сдаваться и всю жизнь воевать. Он искренне презирает своих врагов и не считает их за людей. В Запорожской Сечи он чувствует себя, как дома. Для него она и есть дом. Когда Тарас с сыновьями заезжают в Сечь и видят козака, по пьяни развалившегося посреди дороги в луже грязи - Тарас им искренне восхищается. Восхищается тем, насколько этот человек в его понимании свободен, раз делает такое. Сражается Тарас, как разъяренный зверь, ведь для него битвы, война и есть сама жизнь. Тарас предстает пред нами как истинный козак. Именно через призму восприятия этого героя автор показывает нам исторические события, происходившие в те годы.
Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Тарас предстает пред нами как истинный козак. Именно через призму восприятия этого героя автор показывает нам исторические события, происходившие в те годы.