В том, что деньги человеку при жизни досавляют немало удовольствий, но совершенно не могут ему после смерти (или в момент смерти) . Наверное в том, что богатство приводит к тому, что не человек управляет деньгами, а деньги человеком. Ещё, в том, что всё суетно. А вообще немного странное произведение - о том, как бесцельно живут люди обладающие состоянием. Правда, начинается всё с того, что этот человек это состояние заработал (!). Но судя по этому рассказу, человек, имеющий деньги ни о чём, кроме еды и отдыха не помышляет. Мне лично больше по сердцу Бальзак, который всегда к деньгам относился очень уважительно, но вопрос не о нём...
Мужність, розсудливість. Я гукнув: «Хай вічно живе наймогутніший імператор ліліпутів!» Великий монарх оддав мені належну честь і тут-таки, на березі, нагородив мене титулом нардака, що в них уважають за найвищу відзнаку. Але його величність відразу висловив бажання, щоб я привів йому решту ворожих кораблів Я спробував відрадити його від такого наміру, вдаючись як до політичних доказів, так і до міркувань справедливості, і нарешті рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного народу. Моя відверто й сміливо висловлена думка настільки суперечила політичним поглядам його величності, що він так і не зміг пробачити мені цього.
Навчання Гулівера. У 14 років віддали до коледжу в Кембріджі. Там я пробув 3 роки і вчився дуже старанно. Та в батька не стало коштів тримати мене там довше. Мені довелося піти в науку до лондонського хірурга, у якого я провчився 4 роки. Гроші я витрачав на книжки з мореплавства, математики, бо весь час мріяв стати моряком.; вивчав природознавство, бо знав, що воно стане мені в пригоді під час майбутніх подорожей.
Корабельний лікар. Сумління не дозволяло мені наслідувати нечесні вчинки інших лікарів і дурити пацієнтів, б років я прослужив лікарем на двох кораблях і трохи поліпшив добробут своєї родини.
Дозвілля. На дозвіллі я читав твори сучасних і давніх авторів, а буваючи на березі приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови.
Відношення до ліліпутів. Гуллівер проявляє доброту та уважність до них. Коли вони бігали по моєму тілу туди сюди, мені не раз кортіло схопити в жменю сорок чи п’ятдесят з тих, котрі навернуться під руку, і скинути їх на землю. Проте, зваживши на моє становище і на ту шкоду, яку вони могли мені заподіяти, а також на власну урочисту обіцянку (бо так тлумачив я свою принижену поведінку), я зразу й відмовився від свого наміру. До того ж я вважав, що це була б невдячність до людей, які поводяться зі мною так гостинно і так щедро частують мене.
На ланцюгу. Двірський коваль просунув 91 ланцюг і прикріпив їх 36 замками до моєї лівої ноги
Мрія про волю. Перше речення, яке я вивчив, було прохання ласкаво повернути мені волю
Обшук. Взявши в руки обох чиновників, я поклав їх спершу в кишені мого камзола, а потім в усі інші кишені, крім двох у куртці та однієї потайної, бо в ній лежали необхідні мені речі: окуляри, кишенькова підзорна труба та кілька дрібниць.
Складання присяги. Я заприсягся, як присягаються на моїй батьківщині, потім так, як вимагають їхні закони —тобто взявшись лівою рукою за праву ногу і приклавши середній палець правої руки до лоба, а великий палець—до кінчика правого вуха. Хоч деякі з умов були й не такі почесні, як мені хотілося, та я заприсягся й підписав їх з великою радістю і щирим задоволенням. Відразу ланцюги з моїх ніг було знято, і я опинився на волі. Я висловив свою подякує впавши, ниць перед його величністю, але він звелів мені підвестися і дуже ласкаво висловив сподівання мати в моїй особі корисного для себе слугу, гідного явленої мені ласки і вартого майбутнього благовоління.
Знайомство з політикою Ліліпутії. Я доручив секретареві передати його величності мою глибоку пошану й довести до його відома, що я, як чужоземець, не вважаю за потрібне втручатися в їхні партійні чвари, але ладен віддати життя, боронячи , його та його державу від нападу будь-яких ворогів.
Гуллівер бере флот Блефуску у полон. Позачіплявши всі кораблі гачками і взявшись за зв’язані вузлом канати, я почав тягти їх за собою. Рипуче перерізав ножем якірні линви, діставши при цім сотні дві стріл у руки та обличчя; потім узявся за вузол і легко потяг за собою п’ятдесят найбільших ворожих кораблів.
Втеча до Блефуску. Я ліг на землю, щоб поцілувати руку його величності та імператриці. Привітавшись, я сказав, що прибув до них з дозволу імператора ліліпутів заради високої честі побачити такого могутнього монарха і прислужитися йому, наскільки це не шкодиме інтересам мого імператора.
Наверное в том, что богатство приводит к тому, что не человек управляет деньгами, а деньги человеком.
Ещё, в том, что всё суетно.
А вообще немного странное произведение - о том, как бесцельно живут люди обладающие состоянием. Правда, начинается всё с того, что этот человек это состояние заработал (!).
Но судя по этому рассказу, человек, имеющий деньги ни о чём, кроме еды и отдыха не помышляет.
Мне лично больше по сердцу Бальзак, который всегда к деньгам относился очень уважительно, но вопрос не о нём...
Навчання Гулівера. У 14 років віддали до коледжу в Кембріджі. Там я пробув 3 роки і вчився дуже старанно. Та в батька не стало коштів тримати мене там довше. Мені довелося піти в науку до лондонського хірурга, у якого я провчився 4 роки. Гроші я витрачав на книжки з мореплавства, математики, бо весь час мріяв стати моряком.; вивчав природознавство, бо знав, що воно стане мені в пригоді під час майбутніх подорожей.
Корабельний лікар. Сумління не дозволяло мені наслідувати нечесні вчинки інших лікарів і дурити пацієнтів, б років я прослужив лікарем на двох кораблях і трохи поліпшив добробут своєї родини.
Дозвілля. На дозвіллі я читав твори сучасних і давніх авторів, а буваючи на березі приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні мови.
Відношення до ліліпутів. Гуллівер проявляє доброту та уважність до них. Коли вони бігали по моєму тілу туди сюди, мені не раз кортіло схопити в жменю сорок чи п’ятдесят з тих, котрі навернуться під руку, і скинути їх на землю. Проте, зваживши на моє становище і на ту шкоду, яку вони могли мені заподіяти, а також на власну урочисту обіцянку (бо так тлумачив я свою принижену поведінку), я зразу й відмовився від свого наміру. До того ж я вважав, що це була б невдячність до людей, які поводяться зі мною так гостинно і так щедро частують мене.
На ланцюгу. Двірський коваль просунув 91 ланцюг і прикріпив їх 36 замками до моєї лівої ноги
Мрія про волю. Перше речення, яке я вивчив, було прохання ласкаво повернути мені волю
Обшук. Взявши в руки обох чиновників, я поклав їх спершу в кишені мого камзола, а потім в усі інші кишені, крім двох у куртці та однієї потайної, бо в ній лежали необхідні мені речі: окуляри, кишенькова підзорна труба та кілька дрібниць.
Складання присяги. Я заприсягся, як присягаються на моїй батьківщині, потім так, як вимагають їхні закони —тобто взявшись лівою рукою за праву ногу і приклавши середній палець правої руки до лоба, а великий палець—до кінчика правого вуха. Хоч деякі з умов були й не такі почесні, як мені хотілося, та я заприсягся й підписав їх з великою радістю і щирим задоволенням. Відразу ланцюги з моїх ніг було знято, і я опинився на волі. Я висловив свою подякує впавши, ниць перед його величністю, але він звелів мені підвестися і дуже ласкаво висловив сподівання мати в моїй особі корисного для себе слугу, гідного явленої мені ласки і вартого майбутнього благовоління.
Знайомство з політикою Ліліпутії. Я доручив секретареві передати його величності мою глибоку пошану й довести до його відома, що я, як чужоземець, не вважаю за потрібне втручатися в їхні партійні чвари, але ладен віддати життя, боронячи , його та його державу від нападу будь-яких ворогів.
Гуллівер бере флот Блефуску у полон. Позачіплявши всі кораблі гачками і взявшись за зв’язані вузлом канати, я почав тягти їх за собою. Рипуче перерізав ножем якірні линви, діставши при цім сотні дві стріл у руки та обличчя; потім узявся за вузол і легко потяг за собою п’ятдесят найбільших ворожих кораблів.
Втеча до Блефуску. Я ліг на землю, щоб поцілувати руку його величності та імператриці. Привітавшись, я сказав, що прибув до них з дозволу імператора ліліпутів заради високої честі побачити такого могутнього монарха і прислужитися йому, наскільки це не шкодиме інтересам мого імператора.