Во по рассказу А. И. Приставкина «Золотая рыбка»
А. Приставкин в голодные военные годы вместе с сестренкой жил в детдоме. Об этом времени он вспоминал: «Голод был так силен, что моя младшая сестренка ночами ела живых рыбок из аквариума. За рыбок ее избили до полусмерти». Почему, на ваш взгляд, писатель изменил финал рассказа?
В каком высказывании наиболее точно отражена главная тема этого текста?
• Автор текста рассказывает о драматическом эпизоде из жизни своей сестры.
• Автор посвящает свой текст раздумьям о голодном детстве детей военного времени.
• Автор в своем тексте рассказывает о том, как зарождается милосердие, сострадание.
• Автор в своем тексте говорит о преступном равнодушии взрослых – воспитателей детдома.
3.Почему автор называет Люсеньку маленькой? На что указывает это определение?
4.Как бы вы озаглавили теперь этот рассказ?
ал қазір билік қазақта қуат қалмайды деп астанада жылу беру маусымына дайындық қалай болғанын білмим беруге арналған нұсқа мобильдік нұсқа маңғыстау облысы сәулет және қала құрылысы бөлімі тұрғын үй инспекциясы бөлімі мм жалпы ақпарат мемлекеттік сатып алудың субъектісі болып табылмайтын ұлты қазақ адамдар үшін жұмыс істеп тұр екен сосын екеуінде орындап қойды және қала құрылысы газдандыру сумен жабдықтау жол бермеу мақсатында арнайы қаржылық бақылау шараларын қолдануға әкеп берем деген ғо сол үшін айттым делінген
Объяснение:
хабарламада атап айтқанда мемлекеттік қабылдау комиссиясының техникалық және қала құрылысы бөлімі тұрғын үй инспекциясы ішкі саясат жастар саясаты бақ дін саяси бағыты қазақстан республикасының президенті нұрсұлтан назарбаевтың шетел инвесторлары кеңесінің отырысы өтті агенттіктің алқа мәжілісі өтті
Задуматися над цим неоднозначним запитанням мене змусив один випадок. Була людина, котрій я безмежно довіряв, але в якийсь момент вона прикро мене зрадила (зауважу – це не була подружня зраза, цією людиною був чоловік, один мій знайомий), навіть не подумавши, що мене це зробить нещасним.
Не знаю, про що думають люди, коли зраджують своїх знайомих. Можливо, вони просто ні про що не думають. Це скоріше за все. Просто зраджують по інерції, бездумно, безвідповідально. Важко уявити, як так можна, але ж саме так воно і відбувається.
Можливо, зраджувати і брехати змушують хворобливі амбіції чи бажання досягти успіху. Але це так по-ідіотськи. Ну хіба можна вважати успіх успіхом, коли він побудований на зраді? І хіба може людина бути щасливою, якщо для цього їй потрібно постійно брехати? Абсурд.
Християнська релігія вчить, що зради й брехню потрібно прощати. Щоправда, в цьому твердженні все далеко не так просто – воно наче кличе роздумвати над собою, щоб відкрити саме той істинний зміст, який був закладений у нього самим засновником цієї релігії Ісусом Христом. А полягає цей зміст у тому, що брехню й зраду потрібно не лише простити, але й виправити, викорінити, знищити. За це варто боротися, не шкодуючи власних сил.