Тема стихотворения – Природа, красота и суровость зимней поры года.
В начале стихотворения зима сродни ласковой матери, баюкающей дитя у колыбели. Но тихую ласковую метелицу, стелющуюся шелковым ковром, сменяет злая вьюга, ударяющая по ставням, а воробышки игривые нахохлились от холода и прижались у окна, как сиротливые детки. На подобных антитезах строится все стихотворение.
В стихе «Поёт зима, аукает, мохнатый лес баюкает» много звуковых метафор: «стозвон сосняка» в сосновом бору в крепкий мороз, стук деревенских ставен от «бешеного рева» вьюги. Автор использует олицетворения: зима аукает, метелица стелется, вьюга злится; выразительные эпитеты: окно мерзлое, облака седые, весна ясная, пташки малые. Стихотворение Есенина – яркая зарисовка могущественной и суровой природы, устрашающей все живое. В концовке стихотворения – оптимистичная нота: “пташки нежные” видят во сне улыбку солнца и красавицу весну.
Роман «Портрет Доріана Грея» яскраво описує психологічні особливості, характери та моральні цінності героїв. Ні для кого не секрет, що на самому початку книги відібрані афоризми, які не є суперечливими. На першу думку там все ясно і чітко, з ними можна погоджуватись або ні, але Оскар Уайльд вміло підводить до того, що кожен афоризм можна трактувати тільки так, а не інакше.
Оскар Уайльд піднімає дуже високі і невирішені питання людства: хто є людина? що вона повинна зробити протягом життя? чим керуватись?. Кожен герой цього роману відображає особистості реальних людей. Це тонке знання психології та природи людської душі. Піднімаючи подібні питання в романі можна знайти відповіді.
Філософсько-естетичними та моральними проблемами в романі є те, що майже кожен з героїв грає негативну роль, рівень егоїзму завжди призводить до втрати власної особистості, без якої людина – ніщо. В цьому контексті кожен повинен пам’ятати, що у кожного із нас є якась певна місія. Можливо ми про неї ще не знаємо, але ми народжені не просто так і «підкидувати цукерки» власному егоїзму не зіграє на користь. Так само, що замість того, щоб підбурювати інших на певні вчинки, як це робив лорд Генрі, краще самостійно будувати своє життя і не бути ляльководом і «хазяїном» чужих доль.
Грустное
Объяснение:
Тема стихотворения – Природа, красота и суровость зимней поры года.
В начале стихотворения зима сродни ласковой матери, баюкающей дитя у колыбели. Но тихую ласковую метелицу, стелющуюся шелковым ковром, сменяет злая вьюга, ударяющая по ставням, а воробышки игривые нахохлились от холода и прижались у окна, как сиротливые детки. На подобных антитезах строится все стихотворение.
В стихе «Поёт зима, аукает, мохнатый лес баюкает» много звуковых метафор: «стозвон сосняка» в сосновом бору в крепкий мороз, стук деревенских ставен от «бешеного рева» вьюги. Автор использует олицетворения: зима аукает, метелица стелется, вьюга злится; выразительные эпитеты: окно мерзлое, облака седые, весна ясная, пташки малые. Стихотворение Есенина – яркая зарисовка могущественной и суровой природы, устрашающей все живое. В концовке стихотворения – оптимистичная нота: “пташки нежные” видят во сне улыбку солнца и красавицу весну.
Роман «Портрет Доріана Грея» яскраво описує психологічні особливості, характери та моральні цінності героїв. Ні для кого не секрет, що на самому початку книги відібрані афоризми, які не є суперечливими. На першу думку там все ясно і чітко, з ними можна погоджуватись або ні, але Оскар Уайльд вміло підводить до того, що кожен афоризм можна трактувати тільки так, а не інакше.
Оскар Уайльд піднімає дуже високі і невирішені питання людства: хто є людина? що вона повинна зробити протягом життя? чим керуватись?. Кожен герой цього роману відображає особистості реальних людей. Це тонке знання психології та природи людської душі. Піднімаючи подібні питання в романі можна знайти відповіді.
Філософсько-естетичними та моральними проблемами в романі є те, що майже кожен з героїв грає негативну роль, рівень егоїзму завжди призводить до втрати власної особистості, без якої людина – ніщо. В цьому контексті кожен повинен пам’ятати, що у кожного із нас є якась певна місія. Можливо ми про неї ще не знаємо, але ми народжені не просто так і «підкидувати цукерки» власному егоїзму не зіграє на користь. Так само, що замість того, щоб підбурювати інших на певні вчинки, як це робив лорд Генрі, краще самостійно будувати своє життя і не бути ляльководом і «хазяїном» чужих доль.
Объяснение: